14 жовтня

ДЕНЬ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ, 

ДЕНЬ КОЗАЦТВА,

ХРИСТИЯНСЬКЕ СВЯТО ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

День захисників і захисниць України - державне свято, що відзначається 14 жовтня. Започатковано 14 жовтня 2014 року  президентським указом з назвою "День захисника України". 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України.

Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Безпрецедентні зразки мужності та відваги, виявлені нашими бійцями на передовій новітньої українсько-російської війни, сотні відданих життів за Батьківщину потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави. 

Історія свята.

Дата 14 жовтня вибрана не випадково: цього дня відзначається християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, а у 1999 році встановлений і День українського козацтва.

Особливо шанували Богородицю-Покрову запорізькі козаки. Вони мали на Січі церкву на її честь, а також ікону її Покрова. Ідучи в похід на ворога, козаки відправляли молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали їй подяку.

З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Образ козака як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному українцю.

Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повтсанської армії і не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови. Таким чином, цілком логічно, що цього дня давнє героїчне минуле України поєдналося з героїчним теперешнім.

І нині українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з`явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв - головний убір "мазепинка", нарукавний тризуб. А гасло "Слава Україні! - Героям слава!" стало офіційним вітанням українського війська.

Сьогодні ми вкотре бачимо, як феномен козацтва вплинув на українських синів, дочок та їхніх дітей, які героїчно боронять Україну від російських загарбників.

На честь Покрови збудовано багато храмів і церкв. Однією з найстаріших є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1647 році як фортеця. Нині ця унікальна споруда - діючий храм і музей водночас.

 Чудеса Пресвятої Богородиці.

У християн східного обряду свято Покрови Пресвятої Богородиці було введено тільки у Х столітті й має під собою чи то легенду,  чи то реальну подію, яка відбулася в стародавньому Царгороді (Константинополі). На ту пору місто було оточене чужинцями (сарацинами-мусульманами у 910 році). Під церковним склепінням на всенічній службі у Влахернському храмі з`явилася Пресвята Богородиця в оточенні ангелів, пророків і апостолів і накрила вірян дивовижної краси омофором (довга широка стрічка із зображеннями хрестів, огинаючи шию, спускається одним кінцем на груди, іншим - на спину). Це видіння було провістям перемоги - невдовзі ворог відступив, і місто було врятовано від знищення. Відтоді Покрова Пресвятої Богородиці асоціюється з заступництвом і захистом від ворога як видимого, так і невидимого.

Свято Покрови. Традиції.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці має глибоку історію та  шану в Україні. Для українських селян Покрова була важливим осіннім святом, пов`язаним із завершенням хлібогосподарських робіт і початком зими. Саме під Покрову селяни готувалися до морозів: вперше після літа протоплювали піч, утеплювали оселю, закінчували випас худоби.

Господині здійснювали обряди-обереги:

• спалювали старі солом`яні матраци;
• дітей на порозі обливали водою через решето - від застуди;
• жінки спалювали зношені речі, особливо взуття, щорб прискорити "ходу через зиму" і просили здоров`я, щоб перезимувати без хвороб;
• для того, щоб усі члени родини були здоровими, на Покрову найстарша жінка в родині брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима.

Другого місяця осені чекали з особливим нетерпінням, адже з Пречистої, тобто з 14 жовтня, дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: "Жовтень на весілля багатий", а сам місяць називали ще весільником. Від Покрови молодь збиралася на вечорниці по хатах. Тоді ж починали засилати старостів і дівчата просили у Богородиці доброго чоловіка.

Народні прикмети та повір`я:

• на Покрову до обіду - осінь, після обіду - зима;
• коли на Покрову вітер з усіх боків, зима буде мінливою;
• на Покров треба протопити хату дрівцями з яблуні - всю зиму тепло буде;
• Покрова накриває траву листом, землю - снігом, а дівку - шлюбним вінцем;
• не покрив дівку Покров, не покриє і Різдво;
• дівчата вірили, що якщо вночі спекти хліб і поставити його на підвіконня, то можна приманити нареченого;
• свято зустрічали в гарному настрої, вважалося, що сумувати не можна, треба веселитися, ходити в гості й самим вдома чекати гостей.