Див забагато не буває! Ви згодні? Їх чекають на День Святого Миколая, Різдво та Новий рік, адже саме цей час набуває  таємничості, магічності, неповторності та  чарівності. Це пора святкового настрою, довгоочікуваних подарунків, затишних вечорів з родиною, пошуку нового сенсу буття та дорослішання. І книги під час свят хочеться читати мудрі, добрі, веселі та позитивні, про цінності та традиції, що єднають покоління.

Пропонуємо вашій увазі добірку чудових новинок новорічної тематики з таємничими пригодами, цікавими історіями та яскравими ілюстраціями.

Новий рік – чи не єдине свято, яке об’єднує людей не залежно від віросповідання та національності. Закінчення року і прихід наступного завжди дає надію на позитивні зміни, нові можливості, а ще всі переконані, що саме прийдешній рік принесе приємні, добрі та найочікуваніші події. Новий рік – час бажань, приємних традицій та святкового настрою. А як зустрічають Новий рік в інших країнах світу? Запрошуємо вас в новорічну подорож, щоб дізнатися, а можливо й віднайти для себе  цікаві, а подекуди й корисні звичаї цього дня.

ЯК СВЯТКУЮТЬ НОВИЙ РІК У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ:

ЦІКАВІ ТРАДИЦІЇ

 19 грудня

  ДЕНЬ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ

У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Святий Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані подарунки. І що цікаво – саме ті подарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.

Напередодні чарівної ночі потрібно написати до Святого листа зі своїми бажаннями. Список бажань має бути невеликим, щоб вмістився у конверт, адже його резиденція приймає лише паперові листи. Потрібно писати чітко і без помилок, щоб дідусь бува не подумав, що ти погано вчишся. Покласти цей лист на вікно і сподіватися на здійснення мрії. Чи то Ангел, чи то яка пташка забере той лист, і Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще не може писати, то Святий і так здогадається.

А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні дуже мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку святий все ж покладе бодай цукерку чи помаранчу. Є ж пісенька для Святого Миколая: «Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай». Святий Миколай – захисник усіх подорожніх і дітей.

Легенда про Миколая

Давно-давно, жив хлопець Миколай. Був він сирота.

 

Голодна кутя або Другий Святвечір. Водохреща.

Напередодні Водохреща, 18 січня, українці традиційно святкують другий Святвечір, який ще називають надвечір`я Богоявлення або Голодна кутя. Звечора і до півночі, в ніч на величне свято Йордан, православні та греко-католицькі християни вдруге збираються за різдвяним столом. А 19 січня всі українці святкують Хрещення Господнє – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу.

Напередодні Водохреща від самого ранку і до появи на небі першої зірки потрібно було суворо постувати. Сама вечеря також повинна бути досить скромною, а після неї віряни далі утримуються від їжі, допоки в церкві не посвятять воду.

Голодна кутя відрізняється простими стравами: узвар, вареники, тушена капуста, пісний борщ, смажена риба, сама кутя з медом та горішками, але без додавання масла або вершків. Перед вечерею родина  обов`язково молиться і тільки потім починає їсти. Починають вечерю зі святої води, потім їдять кутю, запиваючи узваром. Якщо після святкування залишаються страви, їх потрібно віддати тваринам. Наші предки вважали, що тоді вони будуть здоровими весь наступний рік. У порожню миску від куті обов`язково кладуть ложки всіх членів родини і зверху прикривають шматком хліба. Цей ритуал проводили на гарний урожай.

Саме у цей день, після усіх новорічних свят, виносили з хати дідуха, котрий був головним різдвяним символом до ялинки. Виносять його на вулицю і спалюють, аби закликати теплий дух та накликати ранню і теплу весну. Попіл із дідуха розвіювали на городі, щоб був добрий врожай

Чому другий Святвечір називають «Голодною кутею»

Тому що увесь день до вечора люди взагалі нічого не їли, постились. А вечеря була набагато скромнішою і не налічувала так багато страв, як на перший Святвечір. Але так само починалась із першою зорею, з ложки куті.

Що не можна робити в Святвечір

Новий календар. Новорічні свята.

 Юлій Цезар зауважив, що римляни завжди перемагають, але ніколи не знають, коли це трапилось. Щоб надалі подібних ситуацій не виникало, 1 січня 45 року до нашої ери набув чинності введений Юлієм Цезарем новий календар. Він базувався на тривалості сонячного року, а не на місячних циклах. Римський календар був дуже невпорядкований і до того ж, Цезар був верховним понтифіком , який кожного разу змушений був призначати початок нового року. У римлян новий рік починався з 1 мартіуса (березня). Але Цезар дав розпорядження перенести початок нового року на січень, тому що якраз у цей час сенат затверджував бюджет і військові походи. І тому вирішили, що цей місяць буде набагато доречнішим. Так запровадили першу календарну систему.

 В ній існувало 12 місяців, один із яких вшанував ім`я Цезаря – Julius (липень). Рік тривав 365 діб. Однак через те, що кількість діб мала бути цілою, чверть доби враховується високосним роком. Ним користувалися до XVI сторіччя.