ДЕНЬ   ВИШИВАНКИ
відзначається в третій четвер травня
Міфи про українську вишиванку

Уявлення, яке дуже часто не відповідає дійсності.

Багато українців мають свої усталені уявлення про традиційну українську сорочку — які часто насправді є хибними. Сьогодні довкола нас так багато інформації, старих фото та нових фестивалів, що кожен має власне, уже сформоване уявлення про традиційну українську сорочку – вишиванку. Уявлення, яке дуже часто не відповідає дійсності, пише Олександра Сторчай , старший науковий співробітник НЦНК "Музей Івана Гончара". Чого тільки мені не доводилось чути від відвідувачів музею на тему вишиванок та вишивки. Більшість речень починаються словами "а це правда?", а продовжуються "давніми" легендами та різноманітними міфами: поетичність нашого народу не знає меж. Та зрештою настає той момент, коли всі сентиментальні дрібниці мають відійти вбік, даючи дорогу фактам. Отже, топ-5 розповсюджених міфів про українську вишиванку серед самих українців. 

 Христове Воскресіння, Пасха, Великдень - найочікуваніше свято весни для всіх українців. Сьогодні в умовах війни Великдень - це не лише весна, з цим святом пов'язані надії українців на перемогу та відродження України.  

Чому Великдень щороку святкується в різні дні

У першому столітті нашої ери воскресіння Христа святкували кожного тижня, але у 2-му вже почалися суперечки на цей рахунок. Тому відбувся Нікейський собор, на якому постановили, що Великдень святкуватиметься після 21 березня в неділю після повного місяця. А оскільки це явище відбувається завжди в різний час, то і дата святкування різниться. Тому, щоби визначити дату святкування Великодня, спочатку визначають, коли місяць вперше буде повним після весняного рівнодення. А наступна неділя і буде святковою.

Однак, християни користуються двома різними календарями. Православні та греко-католики слідують юліанському календарю. Католики віддають перевагу григоріанському, згідно з яким весна розпочинаєтсья раніше на 13 днів. Саме тому католицький та православний Великдень святкують у різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.

Підготовка до Пасхи-Великодня 

Вербна неділя – це перехідне церковне свято, тому воно не має фіксованої дати. Вона залежить безпосередньо від дати Воскресіння Христового і відзначається рівно за тиждень до нього.

Вербна неділя: походження свята

 15 лютого - Стрітення Господнє

Стрітення (15 лютого) — найважливіше свято в церковному календарі лютого. Назва Стрітення у старослов’янській мові означає “зустріч” або ж “радість”. І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію.

Сталося це на 40-й день від народження Ісуса, діва  Марія разом з Іосифом принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.

 19 грудня

  ДЕНЬ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ

У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Святий Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані подарунки. І що цікаво – саме ті подарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.

Напередодні чарівної ночі потрібно написати до Святого листа зі своїми бажаннями. Список бажань має бути невеликим, щоб вмістився у конверт, адже його резиденція приймає лише паперові листи. Потрібно писати чітко і без помилок, щоб дідусь бува не подумав, що ти погано вчишся. Покласти цей лист на вікно і сподіватися на здійснення мрії. Чи то Ангел, чи то яка пташка забере той лист, і Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще не може писати, то Святий і так здогадається.

А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні дуже мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку святий все ж покладе бодай цукерку чи помаранчу. Є ж пісенька для Святого Миколая: «Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай». Святий Миколай – захисник усіх подорожніх і дітей.

Легенда про Миколая

Давно-давно, жив хлопець Миколай. Був він сирота.

 14 жовтня

ДЕНЬ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ, 

ДЕНЬ КОЗАЦТВА,

ХРИСТИЯНСЬКЕ СВЯТО ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

День захисників і захисниць України - державне свято, що відзначається 14 жовтня. Започатковано 14 жовтня 2014 року  президентським указом з назвою "День захисника України". 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України.

Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Безпрецедентні зразки мужності та відваги, виявлені нашими бійцями на передовій новітньої українсько-російської війни, сотні відданих життів за Батьківщину потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави. 

Історія свята.

Дата 14 жовтня вибрана не випадково: цього дня відзначається християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, а у 1999 році встановлений і День українського козацтва.

  

День вишиванки 

в Україні відзначається в третій четвер травня

   

Історія виникнення Дня вишиванки

У 2006 році студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк запропонувала своїм друзям прийти на пари у вишиванках. Ідею підхопили спочатку інші студенти, потім викладачі, а потім цей флешмоб покотився по інших містах України. Лесю Воронюк надихнув однокурсник, який ходив у вишитій сорочці на пари щодня. Ідею підтримали та обрали дату – третій четвер травня. Свято популяризує національний український одяг та збереження культурних традицій.

Як відзначають День вишиванки

Вишиванка стала популярною не тільки в Україні, а й за її межами. За всі роки з дня виникнення цього свята, відзначати його стали не тільки в Україні, а й в інших країнах. У 2018 році в кількох країнах (Канада, Таїланд, Туреччина, Австралія, Хорватія) провели акцію "Народжені у вишиванці" і всім немовлятам подарували вишиті українські сорочки.

 

Голодна кутя або Другий Святвечір. Водохреща.

Напередодні Водохреща, 18 січня, українці традиційно святкують другий Святвечір, який ще називають надвечір`я Богоявлення або Голодна кутя. Звечора і до півночі, в ніч на величне свято Йордан, православні та греко-католицькі християни вдруге збираються за різдвяним столом. А 19 січня всі українці святкують Хрещення Господнє – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу.

Напередодні Водохреща від самого ранку і до появи на небі першої зірки потрібно було суворо постувати. Сама вечеря також повинна бути досить скромною, а після неї віряни далі утримуються від їжі, допоки в церкві не посвятять воду.

Голодна кутя відрізняється простими стравами: узвар, вареники, тушена капуста, пісний борщ, смажена риба, сама кутя з медом та горішками, але без додавання масла або вершків. Перед вечерею родина  обов`язково молиться і тільки потім починає їсти. Починають вечерю зі святої води, потім їдять кутю, запиваючи узваром. Якщо після святкування залишаються страви, їх потрібно віддати тваринам. Наші предки вважали, що тоді вони будуть здоровими весь наступний рік. У порожню миску від куті обов`язково кладуть ложки всіх членів родини і зверху прикривають шматком хліба. Цей ритуал проводили на гарний урожай.

Саме у цей день, після усіх новорічних свят, виносили з хати дідуха, котрий був головним різдвяним символом до ялинки. Виносять його на вулицю і спалюють, аби закликати теплий дух та накликати ранню і теплу весну. Попіл із дідуха розвіювали на городі, щоб був добрий врожай

Чому другий Святвечір називають «Голодною кутею»

Тому що увесь день до вечора люди взагалі нічого не їли, постились. А вечеря була набагато скромнішою і не налічувала так багато страв, як на перший Святвечір. Але так само починалась із першою зорею, з ложки куті.

Що не можна робити в Святвечір

Новий календар. Новорічні свята.

 Юлій Цезар зауважив, що римляни завжди перемагають, але ніколи не знають, коли це трапилось. Щоб надалі подібних ситуацій не виникало, 1 січня 45 року до нашої ери набув чинності введений Юлієм Цезарем новий календар. Він базувався на тривалості сонячного року, а не на місячних циклах. Римський календар був дуже невпорядкований і до того ж, Цезар був верховним понтифіком , який кожного разу змушений був призначати початок нового року. У римлян новий рік починався з 1 мартіуса (березня). Але Цезар дав розпорядження перенести початок нового року на січень, тому що якраз у цей час сенат затверджував бюджет і військові походи. І тому вирішили, що цей місяць буде набагато доречнішим. Так запровадили першу календарну систему.

 В ній існувало 12 місяців, один із яких вшанував ім`я Цезаря – Julius (липень). Рік тривав 365 діб. Однак через те, що кількість діб мала бути цілою, чверть доби враховується високосним роком. Ним користувалися до XVI сторіччя.