19 грудня

 105 років від дня народження 

Миколи Олексійовича Лукаша

(1919-1988)

одного із найталановитіших перекладачів ХХ сторіччя, відомого лексикографа, культуролога, глибокого знавця і поборника української мови 

Інтелектуал, поліглот, перекладач зі світовим іменем, автор найскладніших перекладів світової класики українською мовою. У творчій спадщині Миколи Лукаша − переклади творів близько двох сотень авторів світової літератури з майже двох десятків мов, оригінальна поезія, численні рецензії, перекладознавчі та мовознавчі статті, унікальна картотека лексико-фразеологічних матеріалів. Легендарний український перекладач Микола Лукаш знав понад 20 мов, перекладав світові літературні шедеври й став жертвою політичних репресій. 

 10 вересня

130 років від дня народження Олександра Петровича Довженка 

(1894–1956), 

українського кінорежисера, сценариста, письменника,   художника-графіка, громадського діяча, фундатора національного кінематографа

“Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи” 

Класик світового кіно, фундатор українського поетичного кіно, письменник, драматург, карикатурист, режисер, якого цінував Чарлі Чаплін...

“ЛЮДИНА ПОВИННА ЗАВЖДИ ПАМ’ЯТАТИ, 

ЗВІДКИ ВОНА ПІШЛА В ЖИТТЯ”

Саме цією фразою Олександр Довженко наголошував на важливості сім’ї та місця свого народження. Дитинство малого Сашка пройшло в селі В’юнище, яке нині є частиною містечка Сосниця, що на Чернігівщині. 

 4 серпня

170 років 

від дня народження 

Марії Костянтинівни Заньковецької 

(1854–1934) 

української актриси, співачки, театральної діячки

Марія Заньковецька – одна з найяскравіших драматичних актрис у театральному просторі кінця ХІХ – початку ХХ століття. ​Марію Заньковецьку порівнювали зі всесвітньовідомими театральними зірками свого часу – француженкою Сарою Бернар, італійкою Елеонорою Дузе, полькою Хеленою Моджеєвською. Сучасники вважали, що її талант зробив би честь кращим європейським сценам. Їй пропонували працювати в імператорських і приватних театрах Петербурга і Москви, але актриса залишилась вірною рідній українській сцені та відіграла визначну роль у відродженні й становленні українського національного театру. Марія Заньковецька була його символом і душею.

 

Автопортрет. 1880 рік
(приватна збірка).

23 листопада

165 років 

від дня народження

Марії Костянтинівни Башкирцевої

(1858-1884)

 української і французької художниці, 

майстрині жанрового живопису,

скульпторки та письменниці, 

авторки знаменитого «Щоденника»

Марія Костянтинівна Башкирцева – унікальна художниця в історії світового мистецтва. Доля цієї дивовижної дівчини приваблює навіть більше, ніж її творчість. Марія була дуже гарною, знала шість європейських мов, грала на роялі, гітарі, арфі та мандоліні, мала чудове сопрано. Окрім того, вона залишила щоденник, який писала з тринадцяти років і до самої смерті 1884 року. Писала дуже відверто, писала, знаючи, що потім його читатимуть. Зі сторінок цього щоденника з нами говорить жінка-художниця, яка прагнула щастя, свободи та творчості, мала для цього всі можливості, але... не мала часу. Туберкульоз убив її двадцятип`ятирічною. Однак цих років вистачило для того, аби світ роздивився геніальність Башкирцевої. Мопассан, з яким вона листувалася, на її могилі сказав: «Це була єдина Троянда в моєму житті, чий шлях я всіяв би трояндами, аби знав, що він буде таким яскравим і таким коротким!».

9 листопада

110 років від дня народження 

Олекси Івановича Воропая 

(1913–1989)

українського письменника, публіциста, мемуариста, етнографа, фольклориста, біолога (Англія)

Читаючи праці Олекси Воропая, разом з ним переживаємо сумніви, драми, трагедії, які йому, як і  багатьом іншим емігрантам, довелося пережити, залишивши свою Батьківщину і шукаючи щастя поза Україною. Пройшовши випробування долі, він не зламався, ні на хвилину не забуваючи про землю, яка його народила, знайшов себе у новому житті і став успішним вченим–європейцем. 

Цей дивовижний чоловік показав своїм землякам, сущим в Україні й далеко поза нею, яскравий приклад подвижництва. Живучи в далекій чужині, він поклав усе своє життя задля розвитку нашої науки і культури, задля збереження наступним поколінням духовної спадщини української нації. “Коли ми почнемо приглядатися, то побачимо, що звичаї нашого народу на диво між собою близькі. Хто його знає, чи не є саме ця близькість звичаїв тим цементуючим матеріялом, що перемагає своєю міццю всі інші сили, які працюють на руйнування єдности нашого народу”, — писав Олекса Воропай 1958 року в передмові до першого тому “Звичаїв нашого народу”, наголошуючи на важливості праці всього свого життя, яка нині, у період потужних глобалізаційних процесів, набула значення важливого чинника національної ідентифікації українського народу серед світової спільноти.

4 квітня

70 річниця з дня народження

КВІТКИ ЦІСИК

(1953-1998)

Українка із галицьким корінням Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. Із нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г`юстон та інші світові зірки. Квітка зачаровує своїм співом, її голос звучить ніжно і щиро. Хоч її творчості ніхто не пропагував, та голос запам`ятовувався кожному, кому випало хоча би раз почути в її виконанні "Черемшину", "Іванку", "Я піду в далекі гори". Вона ніколи не підсилювала своїх пісень гучним ревінням техніки оркестру, співала чарівним голосом з трішечки ностальгічним акцентом, наче зітканим з усіх барв людських почуттів. 

Квіткослава Цісик народилася 4 квітня 1953 року у Нью-Йорку. Батьки Квіткослави, Іванна і Володимир Цісики, представники львівської інтелегенції, змушені були емігрувати до США 1944 року, після поновлення радянської влади на заході України.

 

12 березня

160 років від дня народження 

Володимира Івановича Вернадського

 (1863–1945), 

українського вченого-енциклопедиста, природознавця, мінералога, основоположника геохімії, біогеохімії та радіології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм, філософа, мислителя, організатора науки, громадського діяча, одного із засновників Української академії наук

Володимир Вернадський - український вчений, 
якого порівнюють із Ньютоном і Енштейном.

Відомий філософ Артур Шопенгауер визначив різницю між генієм і звичайним талантом в постановці цілей, що ставить вчений. Талановита людина вміє дуже точно влучати в цілі, передбачені геніями, тими, хто ставить завдання настільки масштабні, глобальні і перспективні, що їх нікому, крім них, часто спочатку і не видно. Тому не випадково великого українського вченого Володимира Вернадського можна сміливо зарахувати до геніїв, і недарма його наукові досягнення порівнюють з напрацюваннями Ісаака Ньютона, Чарльза Дарвіна і Альберта Ейнштейна. Занадто глобальні були відкриття Володимира Вернадського для всього людства.

 

Микола Дмитрович Леонтович

(1877-1921)

славетний український композитор, 

хоровий диригент, фольклорист, 

педагог і громадський діяч

Леонтовича називають "Українським Бахом" за величезний внесок у розвиток хорової музики, геніальним  ювеліром української пісні . Його різдвяна колядка "Щедрик" відома у всьому світі під назвою "Carol of the Bells" та має безліч інтерпретацій.

Славетний композитор все життя намагався пропагувати українську культуру у свої творах. Він збирав та обробляв козацькі пісні, створюючи високохудожні твори-пісні. У творчому доробку композитора понад 200 музичних творів. Серед них такі відомі, як "Щедрик", "Дударик", "Пряля", "Козака несуть". Його життя – це приклад самовідданого служіння Україні, справі відродження української культури, зокрема хорового мистецтва.

Микола Дмитрович Леонтович див.

ЦІКАВІ ФАКТИ  З БІОГРАФІЇ

 300 років 

від дня народження 

ГРИГОРІЯ САВИЧА СКОВОРОДИ

видатного українського філософа-містика, 

богослова, поета та педагога 

Григорій Савич Сковорода див.

Цікаві факти із життя відомого українського філософа. 

• Народився Григорій Сковорода 3 грудня 1977 року на Полтавщині у родині спадкових козаків.
• Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного  дня народження.
• Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже  у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі.

 25 вересня

90 років від дня народження 

Анатолія Борисовича Солов`яненка

(1932-1999),

українського співака, громадського діяча,

 Героя України (2008, посмертно)

Видатний український тенор, знаний та любимий у всьому світі, його називали "Українським Соловейком". Де б Солов`яненко не виступав з концертами, він неодмінно включав до свого репертуару українські пісні.

- Виконуючи народну пісню з естради, я пропагую її, хочу привернути до неї увагу людей, і поки вистачить сил, я не відступлюся від цього завдання. Українську пісню чудово розуміють в усьому світі. У кожного народу своя пісня виражає ті ж почуття, що й у нас, - любов до Батьківщини, до дівчини, до матері, до природи... Недарма кажуть, що пісня не має кордонів, - казав митець.

21 серпня 2022 року Президент України Володимир Зеленський нагородив Анатолія Борисовича Солов`яненка Президентською відзнакою "Національна легенда України" (посмертно). Представляючи постать А. Б. Солов`яненка, під час церемонії нагородження, Пітер Гелб - Генеральний директор найпрестижнішого оперного театру світу Нью-Йоркської "Метрополітен Опера", сказав:

"Метрополітен Опера  пишається видатними українськими артистами, які відіграли визначну роль у її історії, як провідного театру світу.

 

23 вересня 

150 років від дня народження

Соломії Амвросіївни Крушельницької

(1872-1952) 

української оперної співачки, педагогині, 

музично-громадської діячки

"Я мала хвилини насолоди, коли могла чужинцям

 показати красу наших народних пісень"

Соломія Крушельницька

Символ української опери, української музики, українського мистецтва. Вродлива, надзвичайно талановита жінка з неперевершеним голосом, який полонив Європу і Південну Америку і залишався в пам`яті тих, хто її слухав, назавжди. У світовій пресі її називали:  "незабутня Аїда", "єдина в світі Джоконда", "ідеальна Брунгільда", "найчарівніша Чіо-Чіо-Сан", "неповторна Галька", "вражаюча Валькірія", "найпрекрасніша Соломія"... 

Цього року минає 150 років від дня народження славетної оперної співачки, чий дивовижний голос почули та полюбили мільйони людей , від Львова до Нью-Йорка. Вона підкорила найпрестижнішу оперну сцену La Scala, постійно вчилася новому та вдосконалювала свою майстерність, а завдяки шаленій популярності й таланту змогла познайомити з українською піснею весь світ.

 

2 лютого 

210 років від дня народження 

Євгена Гребінки

(1812-1848),

відомого українського байкаря,

письменника, перекладача, педагога,

громадського діяча

Євген Гребінка прожив коротке життя – усього 36 років. Та за недовгий вік встиг зробити собі ім`я в літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври.

Народився письменник на хуторі Убіжище, Пирятинського повіту (тепер у складі с. Мар`янівки Гребінківського району Полтавської області) у сім`ї дрібного поміщика – штаб-ротмістра Малоросійського кавалерійського полку П. І. Гребінки. Батько письменника брав участь  у Вітчизняній війні 1812 року, пройшов шлях до Парижа. Після відставки займався господарством, мав 20 кріпаків. Родовий хутір Гребінчич Яр перейменував на хутір Убіжище.

Майбутній письменник початкову освіту здобув у домашніх умовах. Часто домашні уроки маленького Євгена починалися і закінчувалися запитаннями учня до приватного вчителя, семінариста Павла Івановича Гуслітого, якого винайняв тато.

Домашні пишалися  хлопчиком. У п`ять років малий любив креслити крейдою на підлозі фантастичні літери та черкати казкові зображення, тоді як у шість – вже пристойно читав. Наступний гувернер, пан Кудрицький, написав у мемуарах: «У бутність мою в будинку Гребінки, Євген роздягнувшись і лігши у ліжко, не міг заснути без книжки. Мати любила його переважно перед усіма дітьми, страхалась за його здоров`я, яке, на її думку, псував він читанням у ліжку, і радилася з іншими, яким чином звичку його змінити, але він залишався з нею до виїзду мого».

У 1825-1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії майбутній байкар та лірик узявся за український переклад (1829) поеми О. С. Пушкіна «Полтава» (при чому преклав українською мовою у стилі… І. Котляревського), створив кілька оригінальних байок, а для аматорського театру навіть написав драматичну одноактну п`єсу "В чужие сани не садись".Не дарма досить швидко, на думку вчителів Ніжинської гімназії точних наук, Євген перейшов у групу учнів "гарних", а із словесності - "дуже хороших"

На початку 1834 року переїздить до Петербурга, де працює чиновником Комісії духовних училищ Міністерства народної освіти, одночасно вчителюючи в різних закладах, а з 1838 року цілком переходить на викладацьку роботу. Писав батькам «Тіло моє було в столиці, а душа далеко – в рідному степу, під солом`яною покрівлею маленького будиночка».