21 лютого Україна разом з усім світом відзначає День рідної мови. Саме в цей день 1952 року в Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту, спричинену урядовою забороною на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день став Днем полеглих за рідну мову.
У жовтні 1999 року, на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, у пам`ять про цю подію було запроваджено Міжнародний день рідної мови, який відзначають у різних країнах щорічно цього дня. Право на рідну мову - одне з з головних прав людини, тому розмаїття мов на земній кулі потребує уваги й захисту. Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половини із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Це свято поширене по всій планеті, і кожен громадянин будь-якої країни ще більше відчуває свою причетність до рідного народу, народності, нації.
Рідна мова – найбільша духовна коштовність, у якій народ стверджується, звеличує себе, передає з покоління в покоління накопичений досвід, свою культуру і життєдайні традиції. Рідна мова – незборна таїна, яка робить народ народом. Упродовж віків український народ творив, збагачував, удосконалював свою мову. Той витворений народом світ мови оточує нас від народження.











