19 березня 

95 років 

від дня народження 

Ліни Василівни Костенко 

(1930)

 української поетеси, письменниці, 

культурологині, дисидентки, громадської діячки

Ліна Костенко — одна з найвідоміших жінок в культурі нашої країни й справжній символ української літератури. Її творчість привернула увагу публіки й критиків з перших збірок, а спротив тоталітарному режиму записав ім’я поетеси в історію України. В українському поетичному слові закодована безмежна краса й надзвичайна мелодійність української мови. А надто – у слові Ліни Костенко! Ця мудра красива і талановита  жінка стала символом української нації, її совістю.

 

Народилась Ліна Василівна Костенко у родині вчителів.  Батько поетеси, педагог і поліглот Василь Костенко самотужки опанував 12 мов і вчителював у місцевій школі, викладаючи майже всі предмети. У 1936 році його як "ворога народу" засудили на 10 років концтаборів. "Вашим червоним прапором тільки биків лякати", – заявив він суддям, почувши вирок – 10 років таборів.

 7 березня
60 років від дня народження
Світлани Талан
(1960 р.)
української письменниці,
 авторки романів у жанрі "реальних історій"

Світлана Талан – відома українська письменниця, авторка низки романів у жанрі «реальних історій», неодноразова фіналістка Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова», володарка відзнаки "Золотий письменник України". 

Світлана Олегівна Талан народилася 7 березня 1960 в селі Слоут Глухівського району на Сумщині  в родині сільських вчителів. У 1975 році закінчила восьмирічну школу. Продовжила навчання у Баницькій середній школі. У 1983 році закінчила Глухівський педагогічний університет. З п'ятнадцяти років почала працювати позаштатною кореспонденткою районної газети. Згодом працювала вихователькою у дитсадку, пізніше — учителем початкових класів.

30 січня

 95 років від дня народження

 Всеволода Зіновійовича Нестайка

 (1930–2014),

 дитячого письменника, українського прозаїка

"Мої маленькі читачі - це рідні улюблені діти. Їхню любов я відчуваю щодня, отримуючи величезну кількість листів не лише від окремих читачів, а й від цілих класів. Тому мене дуже непокоїть, коли дітлахи віддають перевагу комп`ютерним іграм, телебаченню, а не книжці. Із великої кількості книжок, написаних вітчизняними і зарубіжними письменниками, я сам дізнавався про різні країни, відкривав для себе дещо нове, пізнавав добро і зло, поринав у фантастичні мрії, і тому мені дуже хочеться, щоб юні читачі також зачитувались творами Марка Твена, Жуля Верна, Майн Ріда і багатьох інших авторів. 

Читайте, читайте і ще раз читайте!"

Всеволод Нестайко.

Народився Всеволод Нестайко 30 січня 1930 року у Бердичеві. Мама майбутнього письменника була викладачкою російської словесності (вчителювати вона почала іще в 1913 році, коли про окрему українську літературу й мови бути не могло). Вона була начитаною інтелігентною жінкою. 

 25 січня

400 років 

від дня народження

 Марусі Чурай

(1625–1653), 

української народної поетеси

"Дівчиною з легенди" називають в Україні поетесу-піснярку Марусю Чурай, якій народна пам`ять приписує авторство багатьох пісень, популярних упродовж тривалого часу: "Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні", "Ой не ходи, Грицю", "Прилетіла зозуленька" та ін. Її життя і творчість оповиті "ореолом чарів і загадковості". Та все ж серед сучасних дослідників-фольклористів переважає думка, що така поетеса є реальною історичною постаттю в українській культурі. 

19 грудня

 105 років від дня народження 

Миколи Олексійовича Лукаша

(1919-1988)

одного із найталановитіших перекладачів ХХ сторіччя, відомого лексикографа, культуролога, глибокого знавця і поборника української мови 

Інтелектуал, поліглот, перекладач зі світовим іменем, автор найскладніших перекладів світової класики українською мовою. У творчій спадщині Миколи Лукаша − переклади творів близько двох сотень авторів світової літератури з майже двох десятків мов, оригінальна поезія, численні рецензії, перекладознавчі та мовознавчі статті, унікальна картотека лексико-фразеологічних матеріалів. Легендарний український перекладач Микола Лукаш знав понад 20 мов, перекладав світові літературні шедеври й став жертвою політичних репресій. 

 21 жовтня

70 років від дня народження 

Зірки Захаріївни Мензатюк

 (1954), 

українського прозаїка, казкарки, журналістки

Сучасна українська письменниця, талановита журналістка та володарка низки престижних літературних премій. Перш за все автор прославилася завдяки яскравим і захоплюючим дитячим книгам, наповненим веселими пригодами, чарівними персонажами та істинно українськими мотивами. 

 10 вересня

130 років від дня народження Олександра Петровича Довженка 

(1894–1956), 

українського кінорежисера, сценариста, письменника,   художника-графіка, громадського діяча, фундатора національного кінематографа

“Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи” 

Класик світового кіно, фундатор українського поетичного кіно, письменник, драматург, карикатурист, режисер, якого цінував Чарлі Чаплін...

“ЛЮДИНА ПОВИННА ЗАВЖДИ ПАМ’ЯТАТИ, 

ЗВІДКИ ВОНА ПІШЛА В ЖИТТЯ”

Саме цією фразою Олександр Довженко наголошував на важливості сім’ї та місця свого народження. Дитинство малого Сашка пройшло в селі В’юнище, яке нині є частиною містечка Сосниця, що на Чернігівщині. 

 4 серпня

170 років 

від дня народження 

Марії Костянтинівни Заньковецької 

(1854–1934) 

української актриси, співачки, театральної діячки

Марія Заньковецька – одна з найяскравіших драматичних актрис у театральному просторі кінця ХІХ – початку ХХ століття. ​Марію Заньковецьку порівнювали зі всесвітньовідомими театральними зірками свого часу – француженкою Сарою Бернар, італійкою Елеонорою Дузе, полькою Хеленою Моджеєвською. Сучасники вважали, що її талант зробив би честь кращим європейським сценам. Їй пропонували працювати в імператорських і приватних театрах Петербурга і Москви, але актриса залишилась вірною рідній українській сцені та відіграла визначну роль у відродженні й становленні українського національного театру. Марія Заньковецька була його символом і душею.

13 травня

175 років від дня народження 

Панаса Мирного

  (1849–1920), 

українського прозаїка, драматурга, поета, фольклориста, перекладача, публіциста, громадсько-культурного діяча, творця новаторських соціальних романів і повістей із життя народу 

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) – видатний український письменник, прозаїк, драматург. Талановитий діяч, який виступав за рівноправність жінок, висловлювався проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка, видавав свої твори попри усі заборони. Він говорив: “Мова — жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування”.

Панас Мирний – одна з найяскравіших зірок української літератури, блискучий майстер слова, хто з легкістю малював життя українських селян. Його твори, повні співчуття, змушують задуматися над важливими життєвими питаннями.

Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині.  При хрещенні нарекли Афанасієм. У родині крім Панаса було ще 4 дітей – сестра Олександра, брати – Іван, Лука та Юрій. 

21 березня 

95 років від дня народження

Юрія Михайловича Мушкетика,

(1929 - 2019 р.р.)

визнаного майстра сучасної української прози

Юрій Михайлович Мушкетик народився 21 березня 1929 року в селі Вертіївка Ніжинського району на Чернігівщині. Батько письменника був учителем у сільській школі, а мати вела активну громадську діяльність. Дитинство хлопця прийшлося на роки Другої світової війни. Батько пішов на фронт, а мати з двома синами вирушила в евакуацію, але швидке переміщення фронту на схід змусило родину повернутись у рідне село. Юрій зміг продовжити навчання в школі лише після визволення України.

 

9 та 10 березня 

Щорічно Україна відзначає Шевченківські дні − дати народження і смерті поета, що став головним українським пророком і народним символом. Його називають титаном духу, народним пророком, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь.

Шевченко Тарас Григорович (Вікіпедія)

"Нема на світі України,

немає другого Дніпра..."

(онлайн-вікторина про життя і творчість Великого Кобзаря)

автор Хакімова З.П.

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгардта - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.

25 лютого

день народження

Лесі Українки 

(Лариси Петрівни Косач-Квітки)

(1871-1913)

 української письменниці та громадського діяча 

Леся Українка – геніальна особистість, яка залишила в історії української літератури колосальний слід. Її біографію вивчають у кожному навчальному закладі, про неї говорять і пишуть. Здається, що нам відомо про цю легендарну жінку все. Але, тим не менш, існують особливі факти з її життя, про які мало хто знає.

Пропонуємо взяти участь у вікторині

Я в серці маю те, що не вмирає! 

автор Хакімова З. П.

 

13 грудня

120 років від дня народження

(1893-1933)

Миколи Хвильового

Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов) – видатний український письменник, політичний діяч, вчитель, один з найвідоміших представників розстріляного відродження, який активно виступав за тотальну українізацію, відвернення від Москви та світле майбутнє для наступних поколінь. Його забороняли, переслідували, звинувачували, але він продовжував творити й надихати інших. 

 

Автопортрет. 1880 рік
(приватна збірка).

23 листопада

165 років 

від дня народження

Марії Костянтинівни Башкирцевої

(1858-1884)

 української і французької художниці, 

майстрині жанрового живопису,

скульпторки та письменниці, 

авторки знаменитого «Щоденника»

Марія Костянтинівна Башкирцева – унікальна художниця в історії світового мистецтва. Доля цієї дивовижної дівчини приваблює навіть більше, ніж її творчість. Марія була дуже гарною, знала шість європейських мов, грала на роялі, гітарі, арфі та мандоліні, мала чудове сопрано. Окрім того, вона залишила щоденник, який писала з тринадцяти років і до самої смерті 1884 року. Писала дуже відверто, писала, знаючи, що потім його читатимуть. Зі сторінок цього щоденника з нами говорить жінка-художниця, яка прагнула щастя, свободи та творчості, мала для цього всі можливості, але... не мала часу. Туберкульоз убив її двадцятип`ятирічною. Однак цих років вистачило для того, аби світ роздивився геніальність Башкирцевої. Мопассан, з яким вона листувалася, на її могилі сказав: «Це була єдина Троянда в моєму житті, чий шлях я всіяв би трояндами, аби знав, що він буде таким яскравим і таким коротким!».

9 листопада

110 років від дня народження 

Олекси Івановича Воропая 

(1913–1989)

українського письменника, публіциста, мемуариста, етнографа, фольклориста, біолога (Англія)

Читаючи праці Олекси Воропая, разом з ним переживаємо сумніви, драми, трагедії, які йому, як і  багатьом іншим емігрантам, довелося пережити, залишивши свою Батьківщину і шукаючи щастя поза Україною. Пройшовши випробування долі, він не зламався, ні на хвилину не забуваючи про землю, яка його народила, знайшов себе у новому житті і став успішним вченим–європейцем. 

Цей дивовижний чоловік показав своїм землякам, сущим в Україні й далеко поза нею, яскравий приклад подвижництва. Живучи в далекій чужині, він поклав усе своє життя задля розвитку нашої науки і культури, задля збереження наступним поколінням духовної спадщини української нації. “Коли ми почнемо приглядатися, то побачимо, що звичаї нашого народу на диво між собою близькі. Хто його знає, чи не є саме ця близькість звичаїв тим цементуючим матеріялом, що перемагає своєю міццю всі інші сили, які працюють на руйнування єдности нашого народу”, — писав Олекса Воропай 1958 року в передмові до першого тому “Звичаїв нашого народу”, наголошуючи на важливості праці всього свого життя, яка нині, у період потужних глобалізаційних процесів, набула значення важливого чинника національної ідентифікації українського народу серед світової спільноти.

20 вересня

130 років 

від дня народження

Надії Аврамівни Білокінь

(1893-1981),

української майстрині 

народного декоративного розпису

Надія Аврамівна Білокінь - одна з провідних майстринь старої школи Петриківського розпису, засновниця власного стилю у техніці Петриківського розпису. Одна з найкращих майстринь розпису на папері - "мальовок". Учасниця Виставки народної творчості у Києві у 1936 році., а також всесоюзних виставок. Надія Білокінь отримала звання майстра народного мистецтва України. Її твори на папері є гордістю багатьої музейних колекцій України.

15 травня

150 років

від дня народження

Павла Петровича Скоропадського

(1873–1945),

українського державного, політичного

та військового діяча, 

Гетьмана всієї України та військ козацьких (1918)

Цікаві факти  

Німець – за місцем народження

Правнук гетьмана України Івана Ілліча Скоропадського народився 6 травня 1873 року в німецькому місті Вісбадені. Після повернення на Батьківщину юний Скоропадський довгий час жив у містечку Тростянець Полтавської губернії, де його оточували безліч предметів старовинного козацького побуту. Згідно з традицією, що склалася у сім’ї Скоропадських, молодий спадкоємець мав здобути військову освіту. 1886 року Павло вступив до Пажеського корпусу у Санкт-Петербурзі, успішно закінчивши його в 1893 році.  

4 квітня

70 річниця з дня народження

КВІТКИ ЦІСИК

(1953-1998)

Українка із галицьким корінням Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. Із нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г`юстон та інші світові зірки. Квітка зачаровує своїм співом, її голос звучить ніжно і щиро. Хоч її творчості ніхто не пропагував, та голос запам`ятовувався кожному, кому випало хоча би раз почути в її виконанні "Черемшину", "Іванку", "Я піду в далекі гори". Вона ніколи не підсилювала своїх пісень гучним ревінням техніки оркестру, співала чарівним голосом з трішечки ностальгічним акцентом, наче зітканим з усіх барв людських почуттів. 

Квіткослава Цісик народилася 4 квітня 1953 року у Нью-Йорку. Батьки Квіткослави, Іванна і Володимир Цісики, представники львівської інтелегенції, змушені були емігрувати до США 1944 року, після поновлення радянської влади на заході України.

 

12 березня

160 років від дня народження 

Володимира Івановича Вернадського

 (1863–1945), 

українського вченого-енциклопедиста, природознавця, мінералога, основоположника геохімії, біогеохімії та радіології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм, філософа, мислителя, організатора науки, громадського діяча, одного із засновників Української академії наук

Володимир Вернадський - український вчений, 
якого порівнюють із Ньютоном і Енштейном.

Відомий філософ Артур Шопенгауер визначив різницю між генієм і звичайним талантом в постановці цілей, що ставить вчений. Талановита людина вміє дуже точно влучати в цілі, передбачені геніями, тими, хто ставить завдання настільки масштабні, глобальні і перспективні, що їх нікому, крім них, часто спочатку і не видно. Тому не випадково великого українського вченого Володимира Вернадського можна сміливо зарахувати до геніїв, і недарма його наукові досягнення порівнюють з напрацюваннями Ісаака Ньютона, Чарльза Дарвіна і Альберта Ейнштейна. Занадто глобальні були відкриття Володимира Вернадського для всього людства.

    3 березня  200 років 

від дня народження

 Костянтина Дмитровича Ушинського

 (1823–1870), 

відомого педагога, реформатора шкільної освіти, основоположника наукової педагогіки, автора фундаментальних праць з теорії та історії педагогіки

Сучасники стверджували, що Костянтин Ушинський завжди вважав Україну своєю Вітчизною. Російська влада всіляко насаджувала думку про Ушинського як про «російського» педагога та вченого. Такі спроби заперечував сам Костянтин Дмитрович: «Ні, я українець: рід наш старовинний, малоросійський, дворянський. Всі родичі, діди, дядьки і батьки були українцями, народилися й поховані в українській землі…»

Видатний український педагог, правник, науковець, Костянтин Дмитрович Ушинський народився 2 березня 1824 року в м. Тула (Російська імперія). За іншою версією – 3 березня 1823 року в селі Богданівка Глухівського повіту на Чернігівщині.