Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

Рішення про встановлення цього свята було прийняте в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання.

Поезія формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів.

Рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО, Всесвітній день поезії був призначений на 21 березня. Це свято відзначається з 1999 року. В Україні це свято відзначається з 2004 року.

Формально всі найголовніші заходи на честь поетів усього світу проводяться в Парижі, оскільки саме там розташована штаб-квартира цього структурного підрозділу ООН.

Основна мета святкування — дозволити невеликим видавництвам, які несуть поезію в маси, заявити про себе якомога голосніше.

Крім того, представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

Цікаві факти

• Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО. 

• Поезія, безсумнівно, всіма улюблена. Однак є люди, які хворіють метрофобіей – боязню поезії у всіх її проявах, а саме, страх неправильно зрозуміти сенс, закладений у вірш.

• В Амстердамі поет читає вірші на церемонії похорону. Це стосується самотніх людей. Їх поховання організовує муніципалітет. Він наймає поета, який складає на честь померлого вірші.

• Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana) і знахідка підтверджена артефактами. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першою поетесою. Вона була дочкою засновника Аккадского царства - царя Саргона, і відома своїми шумерськими гімнами.

• Відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі.

• В Україні теж є словники рим. 

• Весь Коран побудований на римах. Він складається з 114 глав (сур), які складаються з віршів (аятів).

• Тарас Шевченко, очевидно, дуже любив калину. У “Кобзарі” він вжив це слово 385 разів.

• У Івана Франка було багато псевдонімів — Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко (близько 100 псевдонімів).

• Драматичну поему "Одержима" Леся Українка написала в Мінську протягом однієї ночі біля ліжка смертельно хворого С. К. Мержинського (близького друга). 

• У Китаї поетів страчували за сумну поезію. Ідея такої цензури належала імператору Цяньлун. Він правив у XVIII ст. Сумними вважали вірші, у яких згадували минулі досягнення маньчжурської династії, до якої належав імператор.

• Найбільше цитують поета Вільяма Шекспіра. Десята частина оксфордського цитатника має рядки його сонетів, комедій і трагедій. За цитуванням перевершує Шекспіра лише Біблія.

• Кубинський поет Хуліан дель Касаль помер від сміху. Хоча свої вірші він писав у песимістичній манері. Поет вечеряв з друзями, один з них розповів анекдот. У Касаля почався напад неконтрольованого сміху. Це викликало розшарування аорти, кровотечу і раптову смерть.

• Одну поезію можна було прочитати 2 848 способами. Поезію-паліндром, створила китайська поетеса Су Хуей у ІV ст. Поезія представляла квадрат з ієрогліфів розміром 29×29. Цю поему можна прочитати, переходячи квадратом вправо або вліво, по горизонталі, вертикалі і навіть діагоналі.

Поема-паліндром Су Хуей. Складається із 841 символа у сітці.

• Англійський поет Данте Россетті в труну дружини поклав неопубліковані поеми. Через кілька років йому запропонували видати книгу, але поет не зміг відновити вірші по пам'яті. Тоді тіло дружини ексгумували. Згодом поеми опублікували. 

• Поет Генріх Шиллер черпав натхнення від запаху гнилих яблук. Тарілка з ними завжди стояла у його кабінеті, коли він працював.

• Австрійського поета Райнера Марію Рільке до п'яти років одягали у дівочі сукні. Він народився у родині, де до цього у віці двох тижнів померла дочка. Тому два з шести його імен, Рене і Марія, були жіночими. Мати також одягала Рільке у дівочі сукні і грала з ним, як з дівчинкою.

• Поет Байрон дуже любив тварин. З самого дитинства він хотів завести собі вихованця. Однак, навчаючись у Кембриджі, він не мав права завести кота або собаку, це було обумовлено в правилах проживання в студентському містечку. Тоді він привів у свою кімнату маленького ведмежати, адже в статуті заборона конкретно на ведмедя прописана не була. Йому нічого не змогли пред’явити. Протягом усього життя у Байрона були і лисиця, і борсук, і крокодил, а також птахи: чапля, орел, журавель.