неділя, 18 червня 2023 р.


22 червня

125 років

 від дня народження

Еріха Марії Ремарка

( 1898 - 1970 )

одного із найвідоміших письменників XX століття, видатного представника «втраченого покоління»


Пізнавши гіркоту війни, безвихідь життя повоєнних емігрантів і важкість звичайної праці, Ремарк не зламався і вміло реалізував увесь набутий досвід у своїй творчості.

  • Майбутній письменник народився в місті Оснабрюк, Німеччина, в католицькій робітничій родині. Еріх — друга дитина в родині, де було п'ятеро дітей. Його батько, Петер Франц Ремарк, працював палітурником.
  • Коли хлопчик підріс, він став мріяти про кар`єру вчителя, але 1916 рік вніс корективи: Ремарк став солдатом. Під час Першої світової його неодноразово було поранено. Коли ж він мав отримати Залізний хрест першого ступеня, то, не без демонстративності, чоловік відмовився і знову вирушив на передову.
  • У 1917 році він отримав серйозне поранення і до кінця війни залишався у госпіталі.
Еріх Марія Ремарк на війні
  • Повне ім`я письменника звучало як Еріх Пауль Ремарк. Чоловік вирішив змінити ім`я Пауль на Марія після смерті матері, яку він дуже любив. Це було її ім`я.
  • Після війни Ремарк намагався повернутися до звичайного життя. Приїхавши додому, він зайнявся письменницькою діяльністю, а також захопився малюванням і грою на музичних інструментах. На початку своєї письменницької кар’єри Ремарку доводилося працювати в самих різних місцях, оскільки творче захоплення ще не могло його прогодувати. Працював учителем, редактором журналу «Echo Continental», продавцем надгробків, органістом. Пізніше його літературні герої отримали характери реальних людей, з якими письменнику довелося зіткнутися. Так, перша дружина Ремарка Ільза Ютта Замбона стала прототипом Пат – коханої головного героя з «Трьох товаришів».
  • У 1929 році був опублікований роман Ремарка антивоєнного спрямування «На Західному фронті без змін», який став сенсацією у Німеччині.  У романі письменник майстерно описав військові події очима 19-річного хлопця. За рік було продано півтора мільйони примірників, прекладено 36-ма іноземними мовами.
  • У 1930 році у Голівуді було знято однойменну кінострічку. Вона отрмиала дві статуетки «Оскар». Авторові було виплачено чималий гонорар. За велику частину з цієї суми чолвік придбав картини Ренуара та Ван Гога.
  • Чоловік дуже любив старовинні речі (у тому числі й інтер`єрні), які купував усе життя. 
  • 1931 року Ремарка було номіновано на Нобелівську премію з романом «На Західному фронті без змін». Але згодом його кандидатура була знята через протести членів Союзу німецьких офіцерів.
  • У 1933 року у Німеччині до влади прийшли нацисти. Твори Ремарка на його рідній землі були заборонені, а самого письменника оголосили «зрадником батьківщини». Навіть проводилося показове спалення його книжок. Письменника було звинувачено в тому, що він зрадив добру пам`ять солдатів Першої світової.
  • 1933 року невідомий прихильник письменника, рятуючи йому життя, передав клаптик паперу з написом негайно покинути місто. Ремарк, що й сам відчував небезпеку, сів у машину й того ж дня переїхав до Швейцарії.
  • Коли Ремарк кардинально поміняв місце проживання і його домівкою стала Швейцарія, він вирішив дещо змінити написання свого прізвища на французький лад «Remarque». Почалося справжнє цькування Еріха Марії Ремарка. Нацисти оголосили його нащадком французьких євреїв. Ніби він навмисне змінив прізвище «Крамер» і написав його навпаки «Ремарк».
  • З приходом Гітлера до влади, Ремарка примусово позбавили німецького громадянства. За втечу письменника нацисти відігралися на його сестрі. У 1943 році Ельвіру Шольц затримали за антигітлерівські висловлювання. На суді пожартували: «Ваш брат, на жаль, втік від нас, але вам не втекти». Сестру Ремарка стратили на гільйотині. Братові про її смерть  стало відомо вже у післявоєнний час. Він написав книгу «Іскра життя», яка присвячена його сестрі.
  • В період Другої світової війни Геббельсом – головним пропагандистом гітлерівської Німеччини – було розгорнуто величезну кампанію, спрямовану на дискредитування імені письменника.
  • "Войовничий пацифіст" - так називав себе сам письменник.
  • Літератор завжди говорив, що його до творчості надихає музика.
  • Еріх Марія Ремарк був дуже стильним чоловіком. Він весь час гарно виглядав, постійно носив краватку.
  • Письменник ставав під вінець кілька разів. І хоч перша дружина прожила з ним не так довго, він все життя був її підтримкою - сплачував їй кошти на постійній основі, допоміг емігрувати. І в заповіті про неї також не забув - після його смерті вона отримала чималу грошову виплату.
  • Найбільшим коханням у житті Ремарка стала німецька і американська кінозірка і співачка Марлен Дітріх. Вперше вони зустрілися у вересні 1930 року в Берліні, але тільки через сім років стали близькими. Це був пристрасний, але у той самий час, болючий роман. Вітряна красуня не могла задовольнитися одним Ремарком, їй весь час потрібно було змінювати партнерів. Їхній зв`язок був тривалим, але страждальним для письменника.
Еріх Марія Ремарк і Марлен Дітріх
  • Марлен Дітріх допомагає Ремарку отримати американську візу, і у 1940 році вони разом їдуть у Голлівуд. У Голлівуді знаменитий німецький письменник має успіх у зірок американського кінематографа. В Америці Еріх Марія Ремарк продовжує писати нові твори, кіностудії екранізують п`ять його романів. Відносини з Марлен сходять нанівець, і Ремарк переїздить у Нью-Йорк.
  • У 1945 році Ремарк закінчує свій роман "Тріумфальна арка", а вже у лютому 1948 року на екрани виходить однойменний фільм.  Ремарк присвятив цей роман Марлен, списавши з неї головну героїню роману Жоан Маду. Того ж року Ремарк повертається до Європи після дев`ятирічної відсутності.
  • Ремарк починає страждати від депресії. Він звертається до психіатра. У цьому ж році помирає батько письменника.
  • Зі стану депресії письменника вивело нове кохання - Поллет Годар, кінозірка, колишня дружина Чарлі Чапліна. У 1958 році Ремарк одружився з Поллет. Вона зробила письменника щасливим, Ремарк називав її порятунком. Разом вони прожили до його смерті.
Еріх Марія Ремарк і Поллет Годар

Бувши німцем за народженням, Ремарк з певного моменту життя не був німцем за докуентами, його було позбавлено громадянства Німеччини. Так, він отримав значну кількість нагород від Батьківщини в 60-х роках ХХ століття, 1967 року німецький посол у Швейцарії урочисто вручив Ремаркові орден ФРН, але вся іронія в тому, що після присвоєння нагороди німецьке громадянство письменнику так і не повернули!!!
Еріх Марія Ремарк помер 25 вересня 1970 року у віці 72 років у місті Локарно (Швейцарія). Похований на швейцарському цвинтарі Ронко в кантоні  Тічино. Полетт, що пережила письменника, поховано поруч із ним. 

Могила Еріха Марії Ремарка на кладовищі у Ронко
Кращі цитати Ремарка

  • Любов не терпить пояснень. Їй потрібні вчинки.
  • Всяка любов хоче бути вічною. В цьому і полягає її вічна мука.
  • Жінка від любові розумнішає, а чоловік втрачає голову.
  • Тільки, якщо остаточно розстанешся з людиною, починаєш по-справжньому цікавитися всім, що її стосується. Такий один з парадоксів любові.
  • Про щастя можна говорити хвилин п'ять, не більше. Тут нічого не скажеш, крім того, що ти щасливий. А про нещастя люди розповідають ночі безперервно.
  • Поки людина не здається, вона сильніша своєї долі.
  • Чим примітивніше людина, тим більше високої про себе думки.
  • Немає нічого важче, ніж бути присутнім при тому, як людина демонструє свій розум. Особливо, якщо розуму немає.
  • Самий легкий характер у циніків, нестерпний у ідеалістів. Вам не здається це дивним?
  • Чим менше у людини самолюбства, тим більшого вона стоїть.
  • Помилково припускати, ніби всі люди володіють однаковою здатністю відчувати.
  • Якщо хочеш, щоб люди нічого не помітили, не треба бути обережним.
  • Те, чого не можеш отримати, завжди здається краще того, що маєш. В цьому полягає романтика й ідіотизм людського життя.
  • Принципи потрібно іноді порушувати, інакше від них ніякої радості.
  • І що б з вами не сталося нічого не приймайте близько до серця. Небагато на світі довго буває важливим. 
На полицях нашої бібліотеки

Ремарк Э. М. Три товарища.
Найбільш відомий твір письменника. Дії відбуваються у Німеччині у 1928 році - вже закінчилася Перша світова війна, але гітлерівці ще не прийшли до влади. Трє друзів - Роббі, затятий автоперегінник Кестер, і романтик Лені мають велику автомайстерню та усіма силами намагаються забути про військове минуле, але спогади продовжують перслідувати їх. Друзі не сумують, адже що може бути краще за міцну і вірну дружбу, заради якої можливо все віддати. Мабуть лише любов, що не знає кордонів і меж. Прекрасна та сумна Пат, ніжна кохана Роббі, розганяє морок його існування. Однак набутому щастю загрожують відгомини війни...

Ремарк Э. М. На Западном фронте без премен.
Цей роман приніс авторові всесвітнє визнання. В основу роману покладено реальні спогади автора про Першу світову війну. Коли Ремарку виповнилося вісімнадцять, його мобілізували до війська, а через рік перекинули на Західний фронт. Головний герой роману — молодий солдат Пауль Боймер — так само потрапляє в пекло війни. Те, що він бачить, не схоже на героїчні історії й оповідки. Реалії війни — це кров і бруд, крики і смерть, ницість і мужність, виживання на межі людських можливостей. По завершенню війни Пауль та його фронтові товариші не вписуються в життя мирних міст. Вони — «втрачене покоління», змужнілі підлітки, яких назавжди змінила війна…

Ремарк Э. М. Жизнь взаймы.
Особливістю «Життя у позику» є майже повна відсутність якого-небудь політичного контексту і концентрація на психологічній складовій. Це мелодрама чистої води, але мелодрама, яка заворожує і тримає в напрузі від початку до кінця. 
Це роман про кохання автогонщика Клерфе і дівчини Ліліан, яке розгортається у повоєнній Європі. Ліліан хвора на туберкульоз. Вона хоче взяти від свого короткого життя якнайбільше, не будуючи жодних планів, не упорядковуючи особистого життя. Роман сумний. Його герої усвідомлюють трагічність людської долі і неминучість свого кінця, і це надає їхньому світогляду, їхнім висловлюванням неймовірної витонченості й мудрості. Переживши війну і, як і раніше оточені смертю, вони шукають щастя в кожному моменті. Спонтанні філософи, вони проживають кожен день як останній, вони закохані і намагаються насолодитися усім тим, що дає їм життя, поки воно у них ще є. Мабуть, це найпривабливіше в героях Ремарка — вони уміють жити в сьогоденні і не думати про майбутнє. 

 Романи Еріха Марії Ремарк

By at
Labels: ,

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)