1 лютого 

125 років

від дня народження

Євгена Филимоновича Маланюка

(1897 -1968)

українського поета, публіциста, критика, літературознавця, мистецтвознавця, філософа, громадсько-політичного діяча

Творчість Євгена Маланюка. Збірки поезій.

• Провідна тема всієї творчості Є. Маланюка – Україна.
• Історіософічність творчості – спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України.
• Чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, створення ефекту «непісенності», строгості, суворості.
• Наскрізна ідея української державності
• Належав до умовної «Вісниківської квадриги» - Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз, бо друкувались у часописі «Вісник» (квадрига – четвірка коней).

1925 р. перша збірка «Стилет і плюс» (Подєбради, Чехословаччина)

1926 р. «Гербарій» (Гамбург)

1930 р. «Земля і залізо» (Париж)

1934 р. «Земна Мадонна»(Львів)

1939 р. «Перстень Полікрата» (Львів)

1943 р. «Вибрані поезії» (Львів, Краків)

1951 р. «Влада» (Філадельфія)

1953 р. поема «П`ята симфонія» (Нью-Йорк)

1954 р. «Поезії в одному томі» (Нью-Йорк)

1959 р. «Остання весна»(Нью-Йорк)

1964 р. «Серпень» (Нью-Йорк)

1972 р. посмертна збірка «Перстень і посох» (Мюнхен)

У 1962, 1966 р.р. "Книга спостережень» у 2-х томах – збірка есеїв (два томи літературознавчих, культурологічних та історіософських статей, розвідок, есе, нарисів, котрі побачили світ у видавництві «Гомін України» в Канаді у Торонто, (1962 р. -1 т., 1966 р. – 2 т.). Тут Євген Маланюк постає самобутнім мислителем, дослідником-аналітиком. Знову , як і в поезії, головною його темою є Україна, її мистецтво, культура, історія. Десятки статей присвячені класичній літературі, митцям-емігрантам, письменникам України радянського часу.

Цікаве про Євгена Маланюка

• У літературному світі Євгена Маланюка називають «імператором залізних строф».
• Євген Філимонович Маланюк народився 1 лютого (20 січня) 1897 р. в м. Архангороді на Херсонщині ( тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині активіста-просвітянина. Батько його був людиною освіченою, він працював вчителем і повіреним у місцевому суді, займався просвітництвом, режисирував аматорські театральні постановки, а також виступив одним з ініціаторів заснування гімназії. Мати майбутнього поета, Гликерія Яківна, була дочкою офіцера Стоянова, вихідця з Чорногорії. У сім`ї малозабезпеченій, але інтелегентній освіченими були всі троє синів.
• Писати вірші Євген Маланюк почав у 13 років.
• 1914 року вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо почалася Перша світова війна. Маланюк був мобілізований до армії УНР. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії. Талановитий у військовій справі поет протягом деякого часу був ад`ютантом Василя Тютюнника, командувача армії УНР. На руках у Маланюка генерал помер від тифу.
• Після поразки УНР назавжди покидає Україну.
• Вперше українською мовою почав писати тільки в польському таборі Каліші після інтернування, де він зосередився на поетичній творчості, бере участь у виданні журналу «Веселка» та альманаху «Озимина».
• Після подій 1920 років поет не брав до рук зброю, хоча теоретично міг взяти участь у Другій світові війні. Своє небажання йти в бій Маланюк пяснював тим, що окремо Україна у війні участі не бере.
• Євген Маланюк був чоловіком вродливим – більше 180 сантиметрів на зріст і з властивою військовим манерою триматися, тому завжди привертав увагу жінок.
• Під час перебування в чеському посольстві у Варшаві поет познайомився з Богумилою Савицькою. У 1933 році вони одружилися. Це був третій шлюб поета. Через рік народився спільний син Богдан. Разом пара прожила до 1945 року, коли Маланюк змушений був залишити Польшу, рятуючись від переслідування. Оформивши розлучення поет поїхав до Західної Німеччини, а дружина з сином знайшли притулок у Празі.
• Тільки у 1963 році пара зустрілася у Варшаві, унаслідок побоювання переслідування спецслужб зустріч була короткою, на ній навіть не було сина. Через рік, після смерті дружини, поет вперше після війни побачив дорослого сина й онука.
• Серед відомих романів поета з жінками є один, про який багато преса не писала. У 1936 році, пребуваючи в Карпатах, 39-річний Маланюк познайомився з 17-річною Оксаною Сембай-Галицькою, між ними виникла приязнь. У повоєнний час, коли Маланюк жив уже у США, чоловік жінки запропонував Оксані написати йому листа, «щоб знаменитий поет не нудьгував в Америці». Листування між заміжньою жінкою і поетом тривало 15 років, до самої смерті Маланюка. Потім ці твори епістолярного жанру Оксана видала у вигляді окремої книги. Примітно, що всіляких «любовних» одкровень в листах немає, замість них є розповіді Маланюка про те, як йому самотньо в чужій країні, яку він насправді ніколи і не любив.
• У 1949 році Маланюк переїжджає до США, де спочатку працює чорноробом, потім інженером до самої пенсії.
• Справедливості заради слід зазначити, що популярності поетові в Нью-Йорку вистачало, його радо зустрічали в місцях збору емігрантів. У місцях, де постійно з`являвся Маланюк, прекрасно знали про його кулінарні пристрасті. Поет дуже любив яблука, яєчню з салом, а мед їв ложками, пояснюючи це тим, що «так роблять на Херсонщині». У той же час, як справжній аристократ, Маланюк любив коньяк «Курвуазьє» і курив люльку. Пристрасть до тютюну і стала однією з головних причин зупинки серця поета.
• За 4 роки до смерті він писав, що помре в лютому, вірш так і називається. 16 лютого 1968 року Євген Маланюк збирався ввечері піти в театр, навіть купив квиток заздалегідь. Але вдень у його холостяцькому житлі поета знайшли мертвим.
• Помер поет у віці 71 року в Нью-Йорку. Похований на православному цвинтарі Святого Андрія в містечку Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі. Надгробок зроблено за проектом архітектора і сина поета Богдана Маланюка.
• Незважаючи на те, що могила поета знаходиться у США, в Україні є його зброя. З кривою шаблею у срібній оправі поет пройшов через всю Першу світову війну, потім подарував її своєму командиру, Василю Тютюннику. У кінці 1919 року цю шаблю поклали в труну генерала, похованого в Рівному.

Потужний розум і напрочуд сильна інтуїція поета були ним направлені на усвідомлення України, її минулого, сьогодення і майбутнього. Аристократ і воїн за духом, він зробив перо своїм другим мечем. За допомогою слова він наносив рідному народові рани, які повинні були повернути його до життя і допомогти звільнитися від багатовікового гніту. 

Щорічно 2 лютого літератори Кіровоградської області нагороджуються премією імені Євгена Маланюка в 4 різних номінаціях. Крім грошової премії і грамот, лауреатам вручається статуетка «Степовий орел».

На полицях нашої бібліотеки

Маланюк Є. Повернення: Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи / Євген Маланюк. - Львів : Світ, 2005. - 496 с.; іл. - (" AD Fontes - До джерел" )

Маланюк Є. Вибрані твори / Євген Маланюк; упоряд. текстів, передмова та примітки І. В. Немченка. - Харків : Ранок, 2009. - 288 с. - (Українська муза)