2 лютого 

210 років від дня народження 

Євгена Гребінки

(1812-1848),

відомого українського байкаря,

письменника, перекладача, педагога,

громадського діяча

Євген Гребінка прожив коротке життя – усього 36 років. Та за недовгий вік встиг зробити собі ім`я в літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври.

Народився письменник на хуторі Убіжище, Пирятинського повіту (тепер у складі с. Мар`янівки Гребінківського району Полтавської області) у сім`ї дрібного поміщика – штаб-ротмістра Малоросійського кавалерійського полку П. І. Гребінки. Батько письменника брав участь  у Вітчизняній війні 1812 року, пройшов шлях до Парижа. Після відставки займався господарством, мав 20 кріпаків. Родовий хутір Гребінчич Яр перейменував на хутір Убіжище.

Майбутній письменник початкову освіту здобув у домашніх умовах. Часто домашні уроки маленького Євгена починалися і закінчувалися запитаннями учня до приватного вчителя, семінариста Павла Івановича Гуслітого, якого винайняв тато.

Домашні пишалися  хлопчиком. У п`ять років малий любив креслити крейдою на підлозі фантастичні літери та черкати казкові зображення, тоді як у шість – вже пристойно читав. Наступний гувернер, пан Кудрицький, написав у мемуарах: «У бутність мою в будинку Гребінки, Євген роздягнувшись і лігши у ліжко, не міг заснути без книжки. Мати любила його переважно перед усіма дітьми, страхалась за його здоров`я, яке, на її думку, псував він читанням у ліжку, і радилася з іншими, яким чином звичку його змінити, але він залишався з нею до виїзду мого».

У 1825-1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії майбутній байкар та лірик узявся за український переклад (1829) поеми О. С. Пушкіна «Полтава» (при чому преклав українською мовою у стилі… І. Котляревського), створив кілька оригінальних байок, а для аматорського театру навіть написав драматичну одноактну п`єсу "В чужие сани не садись".Не дарма досить швидко, на думку вчителів Ніжинської гімназії точних наук, Євген перейшов у групу учнів "гарних", а із словесності - "дуже хороших"

На початку 1834 року переїздить до Петербурга, де працює чиновником Комісії духовних училищ Міністерства народної освіти, одночасно вчителюючи в різних закладах, а з 1838 року цілком переходить на викладацьку роботу. Писав батькам «Тіло моє було в столиці, а душа далеко – в рідному степу, під солом`яною покрівлею маленького будиночка».

Євген Гребінка був особисто знайомий з Тарасом Григоровичем Шевченком, брав участь у його викупі з кріпацтва. Зазначають, що багато художніх стимулів для тем, образів і деталей Шевченко у своїх ранніх творах завдячував саме Гребінці, що Кобзар почав вправлятися у віршуванні саме під враженням від своєї зустрічі з українськими творами Євгена Гребінки. У 1840 році він допомагав Шевченку у першому виданні «Кобзаря».

Під своїми першими творами він ставив підпис «Гребенкин». Але з 1832 року й під російськими виданнями підписувався як Гребінка.

Роман Гребінки про козацькі часи «Чайковський»,  Іван Франко назвав «улюбленим твором галицько-руської молоді 1860-1880-х». Інший роман, «Доктор», Антон Чехов визнав серед кращих творів сучасної йому літератури, гідних для перевидання й народного читання.

Гребінка дбав і про піднесення освіти рідного краю. 1847 року він своїм коштом організував парафіяльне училище для дітей села Рудки на Полтащині (тепер – Гребінківського району). Про це й досі пам`ятають мешканці села.

У 1846-1848 роках видав вісім томів своїх прозових творів, до яких увійшли понад 50 повістей, романів і оповідань, хоч прожив лише 36 років.

Тяжка хвороба (туберкульоз) рано звела його в могилу, 3 грудня 1848 року у Петербурзі Гребінки не стало. Прах було перевезено на батьківщину і поховано в Убіжищі (тепер село Мар`янівка Гребінківського району).

Його вірш «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любить») став популярною народною піснею.

Світову ж славу приніс йому широковідомий романс «Очи черные» (музика – вальсу Флоріана Германа в обробці норвежця Софуса Гердаля). Адресував його в 1843-му майбутній дружині Марії Ростенберг, про яку писав у 1842-му в Пирятин до свого шурина Лева Свічки: «Брате, взнай, так, знаєш, стороною – чи не оддали б за мене панночку з чудесними очима? А то оженюся з кацапкою…»

«Очи черные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные!

Как люблю я вас! Как боюсь я вас!

Знать увидел вас я в недобрый час…»

Співали його «Очи чорные» такі знаменитості, як Федір Шаляпін, Луї Армстронг, Володимир Висоцький, Патрісія Каас, Мірей Матьє, Хуліо Іглесіас…

Тому не дивно, що за рішенням ЮНЕСКО, день народження Гребінки – одна зі знаменних дат у всьому світі.