21  вересня

День визволення Чернігова 

від німецько-фашистських загарбників

Історія нашого славетного стародавнього міста налічує багато визначних і героїчних дат і подій. Особливе місце серед них посідає 21 вересня 1943 року – День визволення міста від фашистських загарбників, день глибокої шани і поклоніння визволителям.

Ми будемо пам’ятати сотні й тисячі загиблих чернігівців під час Другої світової війни. Страшних руйнувань наше місто зазнало під час так званого «килимового бомбардування», яке найперше німці застосували на Чернігівщині 23-25 серпня 1941 року.

У середині серпня поповзли чутки, що німці збираються бомбити Чернігів, і навіть попередили про це. Одні їм повірили й покинули місто, інші — ні. Вказаний німцями день бомбардування, неділя 23 серпня 1941 року, проходив спокійно, та надвечір завили сирени й заревіли заводські гудки. Це був сигнал протиповітряної оборони. О 18-й годині з боку Гомеля з'явилися німецькі бомбардувальники, які летіли трійками на невеликій висоті. По ним почали бити зенітки. 

Коли літаки досягли центру міста, почувся шурхіт у повітрі. За кілька секунд град запалювальних бомб ліг килимом на мирні квартали міста. Центр міста одразу спалахнув. За першими літаками йшла друга хвиля, за нею третя, четверта. Скинувши смертоносний вантаж, літаки робили коло і знову кидалися в атаку на мирне місто. Крім запалювальних, на землю полетіли осколкові і фугасні бомби, які вбивали людей і руйнували будівлі. Перерва між появою кожної нової групи літаків тривала близько півгодини. І так продовжувалось до ночі.

Один із тодішніх керівників області Микола Попудренко занотував у щоденнику, що після першого нальоту розпочалася паніка.

Перша сторінка щоденника М. М.  Попудренка, 1941 рік.

23.VIII.1941р. 21.30. Почали бомбардувати Чернігів. Всю ніч був у місті. Окрім колективу виконкому на чолі з тов. Костюченко, ніхто не гасив пожежі. Від першої бомби — міліція і НКВС кинули свою будівлю, багато зброї і боєприпасів. Коштувало мені чимало зусиль аби змусити їх евакуювати палаючі магазини й склади. Вся міліція і НКВД виїхали з міста, кинувши місто напризволяще... (оригінальний текст рос. мовою)

Велика пожежа охопила значну територію від вул. Комсомольської до Застриження в один бік та від вул. Старокиївської до Валу — в інший. Вночі і вранці 24 серпня населення покидало місто і перебиралося в села.

Масовані нальоти німецької авіації відбувалися до 25 серпня. Три доби поспіль йшло навмисне систематичне знищення одного зі стародавніх міст країни з його унікальними пам'ятками історії і культури різних епох. Чернігів був визнаний одним із десяти міст в Європі найбільш зруйнованих внаслідок нацистської агресії. 

8 вересня німецькі війська зайняли Количівку на півдні та Шестовицю на заході від Чернігова. Місто і зосереджені довкола радянські війська опинились в оточенні. Німці продовжували бомбардування і звужували кільце оточення. Генерал москаленко, який керував рештками сил, нарешті отримав дозвіл на відступ. Ситуація ускладнювалася тим, що мости через Десну, залізничний та автомобільний, уже були підірвані, тому було віддано наказ пробиватися від Чернігова до понтонної переправи, яку утримували нижче Шестовиці.

На околицях міста залишилися загони прикриття. Один з них, чисельністю сім чоловік з кулеметом "Максим", окопався понад шосе на схилі біля гори Яцево. 8 вересня там стався короткий кровопролитний бій. Радянські солдати знищили 26 німців, десятки поранили і тримали оборону доти, аж поки всі не загинули. Німці поховали своїх загиблих безпосередньо на місці бою.

Вранці 9 вересня 1941 року німецькі війська у складі 134-ї, 260-ї, 17-ї й частин 98-ї піхотних дивізій опанували містом Чернігів. Розпочалася німецька окупація, що тривала до 21 вересня 1943 року.

Бої за місто почались у середині вересня 1943 р. у ході Чернігово-Припятської наступальної операції Центрального фронту війська 13-ї армії (командувач генерал-лейтенант Н.П. Пухов), просуваючись по лівому берегу Десни, 18 вересня 1943 р. підійшли до Чернігова.

Чернігівсько-Прип` ятська наступальна операція. 1943 р.

Звільняти місто мали 28-й стрілецький корпус (командувач генерал-майор Нечаєв) у складі 181-ї і 211-ї стрілецьких дивізій і тимчасово додана 148 стрілецька дивізія. Війська корпусу були підсилені 476-м мінометним полком. Вогневу підтримку також надавала 129 танкова бригада.

Ввечері 18 вересня від села Виблі частини 148-ї дивізії (командувач генерал-майор Міщенко) почали переправу через Десну. За 2 години 654-й і 496 стрілецькі полки зайняли 8 км по правому берегу, почались бої за с. Яцево і Бобровицю. За ними через Десну переправились бійці 181-ї стрілецької дивізії (командувач генерал-майор Сараєв), наступного дня - 288 полк тієї ж дивізії. Біля залізничної станції бої вів 292 стрілецький полк під командуванням Серьожнікова. Наступаючі частини підтримував вогнем 375-й артилерійський полк і 129 танкова бригада і літаки 2-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії. Лівий фланг прикривала 211-а стрілецька дивізія. Зі сходу і заходу місто оточили війська 28 корпусу.

Вночі 21 вересня почався штурм міста з трьох сторін. О 1-ій годині ночі піхота 148-ї дивізії прийняли бої біля р. Стрижень. 654-й і 496-й стрілецькі полки зайняли декілька центральних вулиць. Через годину їм на зустріч пішли війська 181-ї дивізії. В цей час з півночі до міста підтягувались війська 61-ї армії (командувач генерал-лейтенант П. А. Бєлов). О 4-й годині ранку в Ялівщину вступили бійці 77-й стрілецької дивізії. За ними з північного-сходу - 76-а гвардійська стрілецька дивізія і 16-а гвардійська Башкірська кавалерійська дивізія.

Пам'ятник воїнам-визволителям у Чернігові

Місто було взято в кільце, що не дало гітлерівцям підтягнути резерви. Прикриваючись танками і бронемашинами, вони почали відходити по Гомельському шосе і в північно-західному напрямку. На світанку 21 вересня на зруйнованій будівлі облвиконкому замайорів червоний прапор.

За два дні боїв було взято в полон 2 тис. німецьких солдат, захоплені 26 танків, 10 літаків, 50 мінометів, 51 автомобіль, 5 броньовиків, кілька складів. Наказом Верховного Головнокомандувача, 10 об'єднань і частин були перейменовані на «Чернігівські». 181-а стрілецька дивізія була нагороджена орденом Червоного Прапора. 28 бійців (14 росіян, 8 українців, 2 казахи, 2 євреї, татарин і чеченець) нагороджені званням Героя Радянського Союзу. 5 тис. містян були нагороджені орденами і медалями за партизанську діяльність.

Згідно перепису в 1939 році у Чернігові проживало 68 тисяч жителів, після визволення лишилося 11 тисяч.

Станом на листопад 1943 р. населення міста складало 26585 осіб. За час окупації були знищені 1740 будівель (70 % житлового фонду міста). Значних руйнувань зазнали пам'ятки дитинця, історичний музей. Під час відступу німецькі війська підірвали вагонне і паровозне депо.

На полицях нашої бібліотеки

Книга Скорботи України. Чернігівська область. У 5-ти томах.

Книга Скорботи Чернігівської області є складовою багатотомного історико-меморіального видання "Книга Скорботи України". До обласної Книги Скорботи увійшли поіменні відомості про мешканців Чернігівщини, які були розстріляні, страчені у в`язницях та таборах смерті, повішені, спалені під час німецько-фашистської окупації 1941-1943 рр.; загинули під час бойових дій, внаслідок артобстрілів та бомбардувань, а також від інших факторів, пов`язаних з війною; були вивезені на каторжні роботи і не повернулись... 

Леп`явко С. Чернігів у роки війни (1941-1943).

 Книга доктора історичних наук Сергія Леп’явка «Чернігів у роки війни (1941-1943)» присвячена трагічним подіям оборони, окупації та визволення Чернігова у 1941 – 1943 роках, містить унікальні фотоматеріали та спогади сучасників. Поряд із цим подається огляд довоєнної історії міста і його відбудови у післявоєнні роки. Видання розраховане на широку читацьку аудиторію, буде корисне усім, хто цікавиться історією Чернігова і Чернігівщини.

Леп`явко С. Ілюстрована історія Чернігова.

 Чернігів є одним з найдавніших міст України та Східної Європи. Його писемна історія налічує понад 1100 років. Вас чекає подорож у багатовікову історію Чернігова, яка збереглась до наших днів в унікальних пам`ятках архітектури і мистецтва, книгах і документах, речах і фотографіях. Видання містить понад 800 ілюстрацій, які дають змогу створити візуальний образ минулого міста, фото про оборону, німецьку окупацію та звільнення міста під час Другої світової війни. Текст надруковано українською, англійською та російською мовами.