19 грудня

  ДЕНЬ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ

У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Святий Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані подарунки. І що цікаво – саме ті подарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.

Напередодні чарівної ночі потрібно написати до Святого листа зі своїми бажаннями. Список бажань має бути невеликим, щоб вмістився у конверт, адже його резиденція приймає лише паперові листи. Потрібно писати чітко і без помилок, щоб дідусь бува не подумав, що ти погано вчишся. Покласти цей лист на вікно і сподіватися на здійснення мрії. Чи то Ангел, чи то яка пташка забере той лист, і Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще не може писати, то Святий і так здогадається.

А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні дуже мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку святий все ж покладе бодай цукерку чи помаранчу. Є ж пісенька для Святого Миколая: «Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай». Святий Миколай – захисник усіх подорожніх і дітей.

Легенда про Миколая

Давно-давно, жив хлопець Миколай. Був він сирота.

Його батько й мати померли, залишивши синові велике майно. Мав Миколай дуже добре серце і хотів допомогти всім довкола. Під покровом ночі Миколай брав на плечі мішок з харчами, грошима і одягом та йшов до осель бідняків. А там підкидав подарунки у вікна. Дуже любив він дітей, тому вони найпершими отримували подарунки. Але не забував і про вдів, сиріт і інших нужденних.

Минули роки. Миколай став священником, а далі і єпископом. Всі шанували і любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз йшов до неї з потіхою й подарунками. Коли помер Миколай і його душа стала перед Господнім престолом, Господь спитав:

 - Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?

 - Нічого не бажаю,- відповів Миколай, - тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.

 Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:

- Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин ти зможеш сходити на землю.

А на землі пам'ять про Миколая не завмерла. Всі пам`ятали про його добрі справи, про його святе життя, і тому церква його Святим назвала. Та й на небі Миколай не сидить та відпочиває: він то подорожніх від хуртовини рятує, то пожежу допомагає гасити, то на морі шторм зупиняє. Допомагає людям, як може.

Прикмети

• Якщо 19 грудня починає лити дощ – гарно вродить озимина.
• У разі сильного морозу або паморозі варто чекати на великий врожай та багатство.
• Вважається, що Миколай приносить із собою Микольські морози, тому саме з 19 грудня зазвичай починається справжня зима.
• Якщо сніг випав ще до початку свята, вважається, що взимку буде холодно.
• Якщо було тепло, то зима, відповідно, теж буде теплою.

Традиції

Традиція святкувати День Святого Миколая з`явилася в середньовічній Німеччині, де батьки дарували дітям новий одяг, ласощі, іграшки та шкільне приладдя. Аби малюки повірили в чудеса Божого Угідника, дорослі підкладали їм подарунки таємно, вночі. З Німеччини звичай шанувати Миколая розповсюдився на сусідні країни, зокрема на Польщу, звідки, скоріше за все, і прейшов на Правобережну Україну, яка тоді перебувала під Річчю Посполитою.

За іншою притчею, традиція класти подарунки під подушку та вішати шкарпетки на камін з`явилася, коли Миколай вирішив допомогти трьом сестрам, з якими через бідність ніхто не хотів брати шлюб. Миколай підкинув їм вночі невелички мішечки із золотом, які впали у шкарпетки, що сохнули біля камінної труби. Згодом Миколай продовжив робити подарунки всім нужденним, залишаючись при цьому непоміченим.

Чому День Святого Миколая святкують двічі на рік

Коли святкують День Святого Миколая? Можливо, дехто з вас не знає, але його святкують не лише 19 грудня (в день його смерті), а й 22 травня, коли мощі Чудотворця перемістили до міста Барі, що в Італії. У народі це травненве свято ще називають «літнім» Миколаєм. Існує цікава притча, чому святкуванню Дня Святого Миколая присвятили відразу два дні на рік.

За легендою, після проливного дощу їхав дорогою бідний селянин. Його віз застряг у багнюці, і чоловік не міг витягти його самотужки, тому просив допомоги у перехожих. Першим на дорогу вийшов святий Касьян, але він відмовиив селянину, бо поспішав на зустріч з Богом. Через деякий час повз ішов святий Миколай, який не замислюючись допоміг витягнути воза з багнюки.

Потім, коли обидва святих прийшли до Бога, той запитав у Миколая, чому він запізнився та весь брудний. Почувши історію, Бог запитав у Касьяна, чому він не допоміг селянину. Той відповів, що не міг дозволити собі запізнитися на зустріч з Богом. І вирішив Бог, що оскільки Касьян не допоміг чоловіку, то славитимуть його люди лише раз на чотири роки (29 лютого), а Миколая Угідника, швидкого на допомогу, славитимуть двічі на рік.

Миколай в українській релігійній та народній традиціях

Свято Миколая прийшло до України 1088 року за часів князя Всеволода Ярославовича. На честь святого Ольга побудувала один з перших храмів Київської Русі в середині ІХ століття – над могилою Аскольда в Києві. Найдавнішу збережену українську ікону святого Миколая датують початком  ХІV століття.

Українці з давніх часів вважають Миколая – заступником простого люду (до речі, його ім`я в перекладі з грецької означає «перемога народу»), особливо несправедливо скривджених. А ще він опікується подорожуючими та моряками. У нас цього Святого називають «скоропомічним», адже він завжди спішить на допомогу потребуючим. Сотні церков в Україні побудовані на честь Чудотворця Миколая. А в місті Миколаїв йому споруджено великий пам`ятник.

В Україні існує багато традицій святкування Дня Святого Миколая. У селян на Слобожанщині було заведено збиратися разом після служби у церкві та варити пиво. Дітям до цього свята готували особливе печиво – миколайчики. На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, готуючи при цьому кутю й узвар. На Поділлі чекали «полазника» - людину з позитивною енергією, яка першою має зайти до хати.

В давнину на Миколая укладалися договори і угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважиться на обман. А ще зі свята Миколая в українських містах починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.

З часом серед дітей з`явилася традиція надсилати Святому листи, в яких вони перераховували добрі справи, просили вибачення за погані та просили подарунків.

Як виглядав Чудотворець

Народився Мир Лікійський десь між 270 та 286 роками у Малій Азії. Ще у дитинстві Миколай вирішив присвятити життя богослужінню. В юні роки він стає священником. Батьки Миколая були дуже заможними і після смерті залишили синові великий спадок. Це багатство невеликими частинами Миколай роздаровував біднякам, аж поки не роздав усе до останньої монети. Не чекав, щоб у нього попросили допомоги, а сам шукав бідних, щоб їм допомогти. Багато років святий Микола був єпископом у Мирах (місто у сучасній Туреччині), тому його називають Мир Лікійським. На початку ІV соліття, під час гонінь християн він був ув`язнений за віру. Помер, ймовірно, у віці 65-70 років.

Ікона з Базиліки св. Миколая в м. Барі (Італія), яка як вважається, була написана на основі прижиттєвого зображення святого. Сьогодні ми можемо уявити , як насправді виглядав Святий Миколай. Про це розповідають вчені: розкривши могилу Миколая Лікійського, вони здійснили досвіди. В результаті аналізу створено приблизну модель обличчя, а також досліджено інші зовнішні риси померлого. Отже, Миколай був невеликого зросту, приблизно 167 см. Він одягався просто і без прикрас. Антропологи припускають, що Мир Лікійський не вживав м`ясної їжі. У нього було мужнє обличчя та карі очі. Шкіра – оливкового відтінку, чітко виражене підборіддя і вилиці. А із давніх свідчень сучасників Миколая, його лице випромінювало незвичайне світло, подібне до обличчя Мойсея.

Професор Луїджі Мартіно, який проводив досліди над тілом святого, розповідає: «Пошкоджені суглоби, хребет і кістки грудної клітки свідчать про муки, які переніс Святий Миколай у в`язниці – його катували на дибі». Ці зміни викликані довгим багаторічним впливом тюремного холоду і вогкості (святий провів у в`язниці близько двадцяти років).

Чому Святий Миколай – найкращий

Його мощі виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая. Він був і залишається найвідомішим святим у Європі. Його поважали однаково і католики, й протестанти, його люблять діти у багатьох країнах світу.

Саме Святий Миколай як особистість втілює найкращі людські ідеали. Він відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю. Очільники церкви й богослови, встановлюючи свято, закликали вірних пам`ятати саме про ту взірцеву чистоту й щедру доброчинність, брати їх за приклад. Миколай, оцінюючи поведінку дітей, вчить бути порядними, чесними і слухняними, милосердними, безкорисливими, щедрими та допомагати іншим.