Бермудський трикутник це одне з найвідоміших загадкових місць нашої планети. Ця територія покрита туманом загадок. У цій рубриці ви знайдете всю необхідну і цікаву інформацію про «трикутник диявола».
Чому води Бермудського трикутника вважаються найнебезпечнішими в світі? Стародавні легенди говорять про те, що море в цьому районі може розступитися і заковтнути в свої безодні кораблі. Чи можна вірити таким легендам? Багато років таємниці Бермудського трикутника розбурхують уми людства. Багато хто намагається знайти їм пояснення.
У 1985 році були отримані фотографії нафтової платформи, розташованої в Північному морі. При бурінні свердловини на дні моря була пробурена газова кишеня, і платформа була на межі затоплення. Справа в тому, що газові родовища зустрічаються вздовж всіх узбережь і в тому числі і в районі Бермудського трикутника. Газ виявляється замкненим в порожнинах земних відкладень. Але газ це рухлива речовина і будь-який землетрус або зміщення земної кори може привести до вивільнення газу, і він проривається назовні.
Вчені задалися питанням, а чи може вириватися таким чином газ, щоб створити воронку на поверхні океану? Вони провели експеримент, який на практиці підтвердив теорію про те, що бульбашки газу шо утворилися здатні затопити човен. Цей експеримент повторив ситуацію, що сталася з нафтовою платформою в Північному морі. До проведення експерименту було залучено велику кількість вчених і інженерів. Була побудована сітка з труб, яку згодом опустили на дно моря. У труби закачувався газ і через отвори він виходив назовні під великим тиском.
Випробування установки проходили біля берегів Флориди. Тривали вони два дні. І хоча до цього були проведені лабораторні дослідження, вчені все одно не могли з упевненістю сказати, який же результат у них вийде.
На першому етапі човен помістили над центром зібраної конструкції. Коли газ почав виходити на поверхню, човен втратив керування і почав розгойдуватися. Але він не тонув. І цьому було цілком певне наукове пояснення. Гази, що піднімаються з дна моря не давали човну затонути. І тоді вчені трохи змінили умови експерименту. Вони помістили човен подалі від центру. І човен відразу став тонути! Ніс човна виявляється в воді, що не розбавлена бульбашками газу. Він відразу починає підніматися над водою, і човен розламується навпіл. Такий досвід став незаперечним доказом того, що газ, що піднімається з глибин океану, цілком здатний потопити корабель.
Якщо взяти до уваги той факт, що в Бермудському трикутнику запаси газу величезні, то немає нічого дивного в тому, що час від часу там зникають кораблі. Вчені підтвердили правдивість цієї морської легенди.
Загадка Бермудського трикутника розгадана? (опубліковано 4 березня 2017)
У 1964 році американський автор Вінсент Гаддіс вперше розповів світовій громадськості про Бермудський трикутник — район в Атлантичному океані, де часто відбуваються загадкові зникнення кораблів і літаків. Письменник довгий час вивчав трикутну площу між Бермудськими островами, Флоридою і Пуерто-Ріко, зібравши вражаючу статистику про всі повітряні і морські суда, які безслідно зникли тут.
Гаддіс мав рацію: за останнє сторіччя зловісний Бермудський трикутник поглинув близько сімдесяти п’яти літаків і кілька сотень кораблів. Було висунуто безліч теорій про те, що там відбувається. Люди науки припускали, що всьому виною можуть бути мілини, блукаючі хвилі, викиди метану або якесь джерело інфразвуку, що згубно впливає на психіку людини. Дослідники паранормальних явищ звинувачують у всьому інопланетян, портали в паралельні світи, морських чудовиськ тощо.
Бермудський трикутник відкриває свої таємниці?
Американські метеорологи заявили , що їм, можливо, вдалося розкрити таємницю цього згубного місця. Фахівці вважають, що причина зникнень судів криється в незрозумілих шестикутних хмарах, які періодично з’являються над Бермудським трикутником. Їх чудово видно на супутникових знімках, і експерти дивуються, як ніхто раніше не звернув увагу на цю аномалію. Вчені вже дали їй назву — «вітряні бомби».
Ці дивні хмари мають правильні шестикутні форми і трохи нагадують бджолині стільники. Звідки вони беруться і чому мають такий вигляд, поки невідомо. Ще більш незрозуміло те, що таємничі хмари підвласні вітру, швидкість яких перевищує часом двісті сімдесят кілометрів на годину. Стів Міллер, який працює в Університеті штату Колорадо і є одним з авторів дослідження, розповідає, що відстежити кордон такої хмари практично неможливо, як і спрогнозувати її появу.
Ці продукти конденсації водяної пари з’являються в атмосфері безсистемно і непередбачувано, причому в самих різних частинах «диявольського місця». Згідно нової теорії, саме ці формування топлять кораблі і скидають літаки в океан. Шестикутні хмари утворюються в результаті так званих мікровзривів і є по суті неймовірно інтенсивними потоками повітря. Обрушившись на воду, вони здатні піднімати хвилі висотою понад тринадцять метрів!
Американським ученим належить вивчити природу «вітряних бомб» і визначити, як їх можна уникнути. Крім того, виникає ще одне закономірне питання: чому такі рідкісні хмари утворюються тільки над сумнозвісним Бермудським трикутником? І нарешті, чому перед катастрофою жоден зниклий корабель або літак не подав сигнал лиха — просто миттєво зникали з радара і все…
Аномалії в Бермудському трикутнику (опубліковано 16 червня 2016)
Бермудський трикутник, який розкинувся на просторах Карибського басейну, здавна оповитий таємницями. Свою назву ділянка отримала завдяки невеличкій статті американського репортера, який звернув увагу на те, що ділянка, в якій частіше звичайного зникає техніка і люди, має обриси трикутника. Умовні лінії стикаються у Флориді (США), Бермудських островах і Пуерто-Ріко.
Дана ділянка також має й іншу назву — «Трикутник диявола». Моряки давно знали, що загадкову територію краще обходити стороною, а якщо маршрут все-таки вів в води Бермудського трикутника, то потрібно було бути постійно напоготові. Тут незбагненним чином зникають кораблі і літаки, часом техніка просто безслідно «випаровується», а іноді залишається цілою, але без єдиної людини на борту. На кораблях немає пошкоджень, що могли б вказувати на те, що судно потрапило в шторм або на щось наштовхнулося, зазвичай кораблі без єдиної душі повністю справні і цілі: все знаходиться на своїх місцях, столи накриті для їжі, слідів паніки немає, рятувальні шлюпки на місці, тобто слідів паніки і боротьби немає, люди, немов, самі добровільно кудись пішли.
Скептики вважали, що часті зникнення кораблів і літаків у Бермудському трикутнику на початку століття було викликано недосконалістю техніки тих років. Однак в прогресивному і технологічному 20-му столітті кількість випадків таємничих зникнень не зменшилася. Прилади в цьому загадковому місці починають дивно поводитись — стрілка компаса хаотично обертається, рації перестають працювати, навігація виходить з ладу.
Очевидці, яким вдавалося вирватися «з обіймів» Бермудського трикутника розповідали, що на судно з нізвідки спускався густий туман, імла огортала простір навколо, техніка починала виходити з ладу, самопочуття людей погіршувалося, раптово напливала втома і дрімота. Вихід же з таємничої хмари знову повертав людей до нормального бадьорого ритму, а прилади в робочий стан.
Також іноді в Бермудському трикутнику спостерігаються і тимчасові аномалії. Капітани суден часом отримують сигнали лиха від кораблів, які безслідно зникли місяці і навіть роки тому! Відомий вчений Мічіу Каку схиляється до теорії про те, що в районі «Трикутника Диявола» є певний часовий «розлом», внаслідок чого літаки і судна переходять в інші виміри. Відома історія про підводний човен США, який ніс чергування в районі Бермудських островів. Апарат знаходився на глибині 80 метрів, все було спокійно, раптово екіпаж почув дивні шум і вібрації, тривало це близько хвилини, після того, як «трясучка» закінчилася, моряки помітили, як вони постаріли на 10-20 років! Крім того, після спливання з’ясувалося, що підводний човен знаходиться в десяти тисячах миль від попереднього місця перебування!
Також стало відомо, що в глибинах Бермудського трикутника приховані величезні піраміди. Про ці конструкції згадував ще на початку 20-го століття знаменитий провісник Кейсі. У 1977 році за допомогою гідроакустичної апаратури були виявлені пірамідальні конструкції на дні океану. Більш ретельне вивчення цих пірамід почалося в середині 90-х років, глибоководні батискафи знайшли на дні величезні піраміди в кілька сот метрів заввишки, зроблені з матеріалу, що нагадує скло. Залишається загадкою, чи впливають якось ці піраміди на аномалії, які відбуваються в Бермудському трикутнику. Може саме ці будови і є генератораторами, які виробляють розломи в просторі і часі? Хто ж є творцями цих загадкових конструкцій? Відповісти на ці питання вчені планують в недалекому майбутньому.
Бермудський трикутник цікавить вчених (опубліковано 15 червня 2016)
Бермудський трикутник це одне з найвідоміших загадкових місць на нашій Землі, «трикутник диявола» також і дуже небезпечне місце, протягом століть тут пропадала аномально велика кількість морських суден і літаків. Вчені давно б’ються над ідеєю розгадати таємницю «трикутника», нещодавно вони зробили відкриття, яке показує, що в районі Бермудського трикутника є джерело сильного випромінювання.
Нові подробиці
Для того, щоб зрозуміти сутність дивного випромінювання, епіцентр якого знаходиться в декількох сотнях кілометрів від узбережжя Бразилії, використовуватиметься сучасний супутник, який буде спостерігати за дивним місцем і проводити різні розрахунки, які вчені на Землі проаналізують. Кількома місяцями раніше вчені встановили, що в районі Бермудського трикутника знаходиться область, де пояс радіації Ван Аллена (скупчення заряджених частинок), який огортає нашу планету, найближче розташовані до поверхні Землі.
Про радіаційні скупчення в районі Бермудських островів дослідники задумалися ще в середині 20-го століття, пізніше, коли польоти «шатлів» були на піку інтенсивності, багато астронавтів говорили, що пролітаючи біля загадкової зони, у них часто на невеликий період часу виходила з ладу електроніка. Вчені навіть вирішили зробити якийсь регламент польотів космічних апаратів над аномальною зоною, деякі апарати, як наприклад, дорогий і технологічний «Хаббл», було вирішено тимчасово відключати, під час того, як він пролітав над областю випромінювання. Це було зроблено з метою безпеки, щоб прилади не вийшли з ладу.
Багато космонавтів, які бували на МКС (Міжнародна космічна станція) стверджували, що під час того, як станція перебувала над Бермудським трикутником, самопочуття екіпажу погіршувалося. Крім того, з космосу астронавти часто бачать цікавий феномен, який назвали «падіння зірок».
Ріккардо Кампана з Інституту астрофізичних досліджень нещодавно опублікував звіт, в якому розповів про спостереження за аномальною зоною в період з 1996 по 2003 рік. Супутник, який в цей період проводив спостереження за Бермудським трикутником, дав цікаві дані, що свідчать про те, що в нижніх шарах аномалії рівень радіації менше, ніж нагорі. Крім того, «загадкова пляма» ще й рухається, вона потроху зміщується в західному напрямку!
В даний момент вчених більше цікавить нижній шар аномальної зони, він ще мало вивчений. Більше інформації про загадкове місце в районі Бермудського трикутника дозволить не тільки убезпечити майбутні космічні польоти, а й наблизиться до розгадки таємниці «таємничого трикутника».
Де знаходиться Бермудський трикутник
Багато хто чув про страшний і небезпечний Бермудський трикутник, але мало хто знає про те, де ж він знаходиться. На картах немає поняття «Бермудський трикутник», це умовне позначення, яке придумали журналісти в середині 20-го століття. Знаходиться це загадкове місце в Атлантичному океані в районі держави Пуерто-Ріко, Бермудських островів і Майамі (США), ця зона формує подобу трикутника, від чого і утворилася назва. Загальна площа Бермудського трикутника становить 925 тисяч квадратних кілометрів.
Бермудський трикутник — таємниця або містифікація? (опубліковано 1 березня 2016)
Бермудський трикутник це вигадана область, яка охоплює Бермудські острови, державу Пуерто-Ріко і частину штату Флорида, якщо провести до цих пунктів лінію на карті, то утворюється своєрідний трикутник, звідси і така назва. Саме ж визначення «Бермудський трикутник» не затверджене, тобто на картах і глобусах цієї назви ви не знайдете, вчені не поспішають «узаконювати» цей район Карибського басейну.
Загадковий «прямокутник»
Але, насправді, більша частина загадкових і аномальних подій відбувається не на території Бермудського трикутника. Якщо подивитися на область, в якій, фіксують таємничі події, то ця територія буде схожа не так на трикутник, а, більшою мірою, на прямокутник. Моряки ще сотні років тому знали, що цей район незвичайний. Вони часто бачили в небі «летючі стріли і диски», якісь світіння під водою. Безліч таких свідоцтв відображене в щоденниках і капітанських журналах.
Сам же Бермудський трикутник це досить жваве місце — туристична зона, пляжі, готелі ресторани. Цей район стратегічно важливий для США, тому тут завжди знаходиться деяка частина військового флоту. Цей загадковий «трикутник» буквально «кишить» цивільними кораблями і авіалайнерами, адже через нього проходять важливі торговельні та пасажирські шляхи між країнами Європи та Америки.
Статистика показує, що більшість транспортних засобів долають Бермудський трикутник без проблем, але сума загадкових зникнень і аномальних явищ тут безсумнівно більше.
Народження легенди
Таємничий «трикутник» отримав свою популярність в 50-х роках ХХ століття, коли одна з газет США збирала дані про катастрофи літаків, саме тоді вперше прозвучав термін «Бермудський трикутник». Журналіста на прізвище Джонс зацікавила дивна статистика, він навіть провів власне дослідження, виклавши думки в невеликій брошурі, яка так і називалася «Бермудський трикутник». Цікаво, але вона не стала бестселером свого часу, тільки відносно недавно нею стали цікавитися любителі загадкового і пропонувати за раритет чималі гроші.
У 1952 році, видання, що пише про таємничі явища, опублікувало невелику замітку про події в «трикутнику». Потім настала перерва в 10 років, про Бермудський трикутник не писали, увага читачів переключилася на інші події. Тільки в 60-х роках з’явилася велика публікація «Невидимі горизонти» В. Гаддіса. Інтерес публіки знову зріс і тема «трикутника» почала набирати обертів. Але варто врахувати, що багато авторів статей, книг і заміток не гребували «домислювати» деякі факти, навмисно спотворювали статистику, всіляко намагаючись створити «найправдивішу» працю на тему Бермудських пригод.
Але справжній «бум» стався в 1974 році, коли світ побачила книга Ч. Берліца, яка також називалася — «Бермудський трикутник». У ній автор зібрав усі відомі випадки і свідчення очевидців і «зміксував» їх за власним містичним баченням причин, через які відбуваються аномалії. Ідеї Берлица припали до душі читачам і його книга стала бестселером — її цитували, захоплювалися і вважали єдино правильною. Це не сподобалося іншому письменникові Л. Куше, який через рік видав книгу, в якій докладно розповів, що багато фактів про «трикутник» надумані або вигадані, статистичні дані неправильно піднесені, а припущення і гіпотези автоматично, без належного дослідження, ставали вірними. До того ж, преса і телебачення, в пошуках сенсацій, почали активно «просувати» неправдиві відомості про Бермудський трикутник в маси.
Існує безліч гіпотез про загадкові явища, що відбуваються в Бермудському трикутнику. Серед них є як найнеймовірніші, так і досить цікаві. ЗМІ і недобросовісні автори книг заполонили розуми людей не зовсім правдивими відомостями про цю територію. Але таємничі і незрозумілі події тут все ж трапляються, це дозволяє нам говорити, що Бермудський трикутник це аномальна зона, яка вимагає ретельного вивчення.
Загадкові піраміди на дні Бермудського трикутника (опубліковано 7 лютого 2016)
Багато хто чув про загадкові явища, що відбуваються на дні Бермудському трикутнику. Таємничі зникнення кораблів, літаків і людей, все це, можливо, наслідок якогось невивченого випромінювання, центр якого знаходиться на океанському дні. У 90-х роках 20 століття вчений, який вивчає океани В. Майер, досліджував дно Бермудського трикутника, його високочутлива апаратура зафіксувала пірамідальні конструкції на глибині близько 400-х метрів.
Ці таємничі піраміди мали висоту майже в 500 метрів! Це набагато більше, ніж, наприклад, висота піраміди Хеопса. Ці піраміди на дні Бермудського трикутника, складаються зі скла або матеріалу дуже на нього схожого. Але що дуже дивно, після публічної заяви вчених про відкриття бермудських пірамід військово-морські сили США відразу ж засекретили всі дослідження. Навіщо така секретність? Що вони там знайшли?
Вчений-океанолог В. Майер стверджує, що вік цих загадкових бермудських пірамід всього близько 500 років. Це дуже дивно, адже півтисячоліття за історичними мірками не так багато. Мали зберегтися якісь відомості про будівництво цих таємничих пірамід. Але навіщо комусь будувати скляні споруди, тим більше, під водою? Швидше за все, це творіння не людських рук.
Давно відомо, що в піраміді Хеопса і інших єгипетських пірамідах, фізичні закони перестають працювати. Вода, залишена в такій піраміді, набуває цілющих властивостей «живої» води; перестає діяти процес старіння організму; не псується їжа; кілька годин перебування в такій пірамідальный конструкції додає бадьорості і сил на кілька діб вперед і т. д. Багато умільців, знаючи про ці властивості, зберігаючи пропорції єгипетських пірамід, будують точні зменшені їх копії у себе на задніх дворах. Чи може бути так, що ще не вивчені аномальні властивості пірамід породжують загадкові події і явища?
Залишається загадкою, чи впливають якось ці піраміди на аномалії, які відбуваються в Бермудському трикутнику. Може саме ці будови і є генератори, які виробляють розломи в просторі і часі? Хто ж є творцями цих загадкових конструкцій? Відповісти на ці питання вчені планують в недалекому майбутньому.
Кілька версій про те, що ж знаходиться на дні Бермудського трикутника. Була висунута теорія про те, що загадкові бермудські піраміди на дні це база інопланетних прибульців. Дійсно, багато очевидці часто спостерігають в цьому регіоні НЛО, світлові кулі і сигароподібні об’єкти. Можливо, кораблі і літаки виходять з ладу через дії невідомих нам частот, на яких працюють позаземні апарати. Або прибульці просто «прибирають» свідків, що занадто близько наблизилися до їхньої бази.
Загадкові властивості пірамід можуть відкривати «двері» в інші виміри. І часом відвідувачі єгипетських пірамід спостерігають видіння про якісь невідомі місця та події далеких епох. Також є версія, що бермудські піраміди на дні океану - це місце проживання атлантів, що залишилися живими, а їх рідний континент загинув внаслідок техногенної катастрофи.
Ще однією гіпотезою, що має місце - це думка про те, що підводні піраміди на дні Бермудського трикутника це маленька частина величезної планетарної мережі. Ці споруди мають точну орієнтацію по сторонах світу. Якщо провести на глобусі лінії до всіх загадкових і колосальних будівель (Стоунхендж, ацтекські піраміди, острів Пасхи і т.д.), то утворюється, як би, ромбічна павутина, що огортає всю планету. Яку функцію виконує ця планетарна мережа і ким побудована — невідомо.
Таємниця зникнень у Бермудьскому трикутнику (опубліковано 3 листопада 2015)
Багато хто хоч раз задавався питанням — куди ж діваються судна у Бермудському трикутнику? За невеликий проміжок часу, приблизно в 30 років, в цьому загадковому місці безслідно зникло близько 40 літаків і приблизно така ж кількість кораблів, яхт, човнів і навіть один атомний підводний човен!
Деякі об’єкти фізично нікуди не поділися, їх знаходять, але на борту не виявляють жодної людини. Деяким капітанам вдавалося вивести свої судна з цієї аномальної зони. Вони відзначали, що з води «випливала» біла імла. Потрапляючи в цю хмару, вся апаратура починала давати збої, двигуни глухнути. На пасажирів раптово накочувала втома, нудота. Втрата почуття простору. Як тільки корабель чи літак покидав таємничу хмару, двигуни і апаратура знову приходили в порядок, а люди відразу ж починали відчувати себе краще.
Відомий факт, що пасажирський лайнер авіакомпанії «Національні авіалінії» пролітаючи над загадковим Бермудським трикутником, зник з радарів на десять хвилин, потім знову з’явився і успішно приземлився в пункті призначення. Але у всіх, хто летів на цьому літаку, відставали годинники рівно на десять хвилин. Дослідники мають гіпотезу про те, що океанські хвилі, взаємодіючи з рельєфом дна і при певних атмосферних впливах, можуть створювати ультразвук. Саме він, за їх припущенням, впливає на електроніку і самопочуття людей. Але це не пояснює появу прозорих куль, НЛО, «чудовиськ» і метаморфоз з часом і простором в цьому загадковому місці.
Також якесь «спучування» водяної поверхні в цьому районі часто фіксують орбітальні супутники. Інша група вчених вважає, що на території Бермудського трикутника присутня «діра» в часі і просторі, своєрідний телепорт в інші виміри. Але чому часто пропадають саме люди, а не літаки і кораблі, ця теорія відповіді не знаходить. Також є версія про дії на території цього загадкового місця, так званого, антисмерча. Саме це маловивчене атмосферне явище, на їхню думку, є причиною катастроф літаків і кораблів. Антисмерч працює, як би навпаки, не піднімає потоки повітря, а обвалює їх зверху вниз. Але знову ж, ця версія має безліч неточностей.
Цікавим є один випадок. У 1993 році американський підводний човен був на навчаннях в районі Бермудського трикутника. По команді він поринув під воду на глибину 70 метрів, через короткий час підводне судно знову спливло, але виявилося воно вже в Індійському океані, недалеко від узбережжя Африки! Весь екіпаж миттєво постарів! Під час занурення були зафіксовані дивний шум і пульсації. Невже це загадкове місце дійсно просторово-часова «пробоїна»?
Щоб довести або спростувати цю теорію дослідники поки що мають занадто мало даних. Та й військові особливо не поширюються про такі випадки.
Загадковий Бермудський трикутник (опубліковано 8 вересня 2015)
В Атлантичному океані, а точніше в західній його частині (поряд з південно-східними берегами США) є загадкове місце — Бермудський трикутник. У цій області частіше звичайного пропадають літаки і кораблі. Зафіксовано більше 400 випадків непояснених зникнень людей, повітряних і морських суден.
Перше відоме свідоцтво зафіксував Колумб. 11 жовтня 1492 з борту корабля «Санта-Марія» він і його команда спостерігали якесь світіння над водою. Також у цьому районі мореплавець неодноразово бачив «вогняні стріли», які виривалися з води і відлітали в небо. Ці світіння спостерігаються і в наші дні. Вчені намагаються дати пояснення цьому загадковому явищу. Можливо це косяки недосліджених риб або якісь тектонічні процеси на дні океану. Але однозначної відповіді ніхто дати не може.
Той же Колумб зауважив, що компас в районі загадкового Бермудського трикутника поводиться дуже дивно, показуючи неправильний напрямок. У 19 — початку 20 ст. на території «трикутника» активно пропадали кораблі. У 1921 році було виявлено судно з піднятими вітрилами і готовою до вживання їжею, але жодної людини не було на кораблі! Залишилися тільки дві живі кішки. І це не єдиний такий випадок.
Відмінною особливістю зникнень є повна відсутність екіпажу, без будь-яких слідів боротьби або насильства, при цьому тварини, якщо вони були присутні на кораблі, завжди залишаються недоторканими. У 40-х роках 20 століття стали активно пропадати і літаки. Як правило, якихось тривожних повідомлень від екіпажу не надходить, літаки слідують за своїм курсом, з ними є зв’язок, на борту все спокійно. Але потім зв’язок просто обривається, літальний апарат зникає з екранів радарів, пошуки нічого не дають.
Версій, які намагаються пояснити загадкові зникнення людей і техніки на території Бермудського трикутника, існує безліч. Наприклад, підводні НЛО у яких «база» в цьому районі, пілоти цих непізнаних літаючих об’єктів збирають біологічний матеріал Землі для своїх досліджень; якийсь портал, що викривляє простір і час; аномалії електромагнітних хвиль, через які обладнання виходить з ладу. Але ці припущення не дають відповідей на багато запитань, як наприклад, повне збереження кораблів і при цьому відсутність екіпажу.
Спеціаліст з підводних занурень М. Фішер під час пошуків затонулих іспанських кораблів із золотом виявив на дні океану паровоз! Як він там опинився, залишається таємницею. Дослідник загадкового Бермудського трикутника А. Андерсон зробив припущення про те, що на нашій планеті існують «12 диявольських могил». Вчений встановив, що це ділянки ромбовидної форми між 30-40 паралелями на північ і південь від екватора. Таким чином, вимальовується як би «мережа», що включає в себе обидва полюси (в цю мережу входить і Бермудський трикутник). У цих загадкових місцях найбільш часто зустрічаються свідчення аномальних явищ. На думку А. Андерсона в цих районах утворюються «магнітні воронки», які можуть миттєво переносити об’єкти на великі відстані, або навіть в інший вимір або час! Його теорію підтверджує, так званий, феномен «несвоєчасного прибуття літаків». Суть в тому, що без сильного попутного вітру літак не може прилетіти раніше графіка, але зазвичай ніяких сильних вітрів не фіксується. Такі випадки найчастіше зустрічаються на території загадкового «трикутника». Неначе літаки влетіли в «воронку» і успішно вибралися з неї.
Як би не було, Бермудський трикутник і донині залишається одним з найзагадковіших місць на Землі. Вчені б’ються над поясненням таємниці цього району Атлантичного океану. Капітани кораблів, пілоти літаків при можливості не перетинають «трикутник».
Джерело: https://zagadkova-planeta.pp.ua/bermudskij-trikutnik/bermudskij-trikutnik-tayemnicya-abo-mistifikaciya/#more-5098
Немає коментарів:
Дописати коментар