21 березня 

95 років від дня народження

Юрія Михайловича Мушкетика,

(1929 - 2019 р.р.)

визнаного майстра сучасної української прози

Юрій Михайлович Мушкетик народився 21 березня 1929 року в селі Вертіївка Ніжинського району на Чернігівщині. Батько письменника був учителем у сільській школі, а мати вела активну громадську діяльність. Дитинство хлопця прийшлося на роки Другої світової війни. Батько пішов на фронт, а мати з двома синами вирушила в евакуацію, але швидке переміщення фронту на схід змусило родину повернутись у рідне село. Юрій зміг продовжити навчання в школі лише після визволення України.

Протягом 1948-1953 pp. Юрій навчався на філологічному факультеті Київського університету і потім ще три роки в аспірантурі при кафедрі української літератури. Творчу діяльність Юрій розпочав навчаючись на другому курсі університету. Глибоке вивчення історії рідного краю і фольклорних джерел надихнуло його на написання повісті «Семен Палій», в якій центральне місце посідає людина, її значення у світі та у долі людства. Повість була опублікована 1954 р. Згодом письменник суттєво доробив повість, новий варіант якої вийшов у 1979 р. у двотомному зібранні творів. Наступним великим твором Ю. Мушкетика став історичний роман «Гайдамаки», який побачив світ 1957 p.

З 1956 р. письменник протягом 20 років працює відповідальним секретарем у редакції журналу «Дніпро», а згодом і головним редактором. Висвітлюючи образ сучасника, письменник змальовував внутрішній світ людини. Його першим твором у цьому контексті став роман «Серце і камінь», надрукований у 1962 р. Подальші твори – роман «Крапля крові» (1964 p.), збірка новел «Зеленеє жито» (1965 p.), повість «День пролітає над нами» (1967 р.), «Останній острів» (1969 p.) затвердили основну лінію творчості письменника. Новим етапом у розвитку таланту Ю. Мушкетика стали романи й повісті періоду 1970-1980-х рр.: «Жорстоке милосердя» (1973 p.), «Біла тінь» (1977 p.), «Смерть Сократа», «Біль», «Суд над Сенекою» (1978 р.), «Позиція» (1979 р.), «Вернися в дім свій» (1981р.), «Віхола» (1982 p.), «Рубіж» (1984 p.), «Обвал», «Жовтий цвіт кульбаби», «Сльоза Офелії» (1985 p.) та ін.

Досить незвичні для Ю. Мушкетика фантастично-пригодницька повість "З'їж серце лева" (1972), адресована в основному юному читачеві, та художньо-документальна — "На круті гори" (1976). В першій — печерні леви, мамонти, низка пригод, що трапляються з нашими далекими пращурами десь у часи середнього палеоліту, і їхня боротьба за те, щоб стати людьми, їхнє людське самоусвідомлення. В другій мовиться про видатного вченого В. М. Глушкова.

У 1980 р. за роман «Позиція» Ю. Мушкетик був удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Того ж року письменника обирають першим секретарем правління Київської організації Спілки письменників України. У 1986–2001 рр. письменник очолював Національну Спілку письменників України.

За роки творчої діяльності Юрій Мушкетик опублікував більше десяти романів, низку повістей і збірок оповідань, які відбивають історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Письменник нагороджений відзнакою «Золотий письменник України» (2012 р.), медаллю «Івана Мазепи» (2016 р.) та медаллю «Олександра Довженка» (2018 р.) за визначний внесок в розвиток української літератури. 

Джерело: https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1643

На полицях нашої бібліотеки

Мушкетик Ю. Твори в двох томах.

Том 1. Роман "Біла тінь" присвячений ученим-біологам. Розповідаючи про їх життя і працю, автор порушує важливі морально-етичні проблеми, що виникають у середовищі науковців. У романі "Крапля крові" йдеться про благородну працю радянських хірургів. 

Том 2. У романі "Жорстоке милосердя" ідеться про драматичні події під час Великої Вітчизняної війни. В історичній повісті "Семен Палій" розповідається про народно-визвольну боротьбу на Правобережній Україні проти польсько-шляхетських загарбників у кінці XVII — на початку XVIII століть.

 Мушкетик Ю. Гетьманський скарб.

У романі «Гетьманський скарб» письменник досліджує проблему пошуку легендарного скарбу наказного гетьмана Полуботка. Життя Павла Полуботка сповнене драматизму та боротьби, освітлене високою ідеєю служіння рідному народові, Україні, за яку й зложив свою голову.  Події роману показані очима молодого козака Івана Сулими, закоханого в Улясю — дочку гетьмана Івана Скоропадського. Палке кохання, насильницька розлука закоханих, таємні та випадкові зустрічі, страждання, сльози — і все це на тлі тяжкої політичної боротьби українського народу у ХVІІІ столітті, підступів, зрад, смертей і пошуку головного скарбу — духовного і політичного. 

 Мушкетик Ю. Смерть Сократа.

Історія давньогрецького філософа і мислителя Сократа добре всім відома: він вибрав смерть від отрути, але не відмовився від своїх поглядів. У своїй повісті Смерть Сократа Юрій Мушкетик показує на цьому прикладі, що питання вибору істини, безкомпромісність, є актуальними і в наш час. Його Сократ викликає величезну повагу передусім твердістю свого духу, адже він розуміє, що головне для людини жити за законами своєї совісті. До книжки увійшли також повісті "Суд над Сенекою", "Жовтий цвіт кульбаби", "Селена" та "Літній птах на зимовому березі".

 Мушкетик Ю. Біла тінь.

Роман «Біла тінь» уперше був опублікований у журналі «Вітчизна» 1974 року й одразу підданий нищівній ідеологічній критиці. Книгою тоді виданий не був. Тільки після публікацій російською, литовською, болгарською, чеською, німецькою, іспанською мовами його було видруковано в Україні. У романі автор намагається проглянути в глибінь молодої душі, зрозуміти, що рухає людиною в добрі та злі, кидає її у прірву пристрасті, страждань, возносить. Це історія кохання двох молодих науковців та родинного життя двох старших, це історія самовизрівання характерів з перемогами над собою і поразками в горнилі гострих психологічних колізій.

Мушкетик Ю. День пролітає над нами.

Цей твір присвячений життю інтелігенції. В центрі повісті - складна, навіть сумна доля обдарованого поета Ярослава Серпеня, який свій талант віддав на службу самому собі, втративши дружбу, кохання, щастя.

Мушкетик Ю. Жорстоке милосердя. Міст через ніч.

Події війни з фашистською навалою оживають на сторінках роману і повісті. Вони проходять крізь життя і свідомість героїв творів - людей мужніх, безстрашних, благородних і чесних, що здатні подолати будь-які перешкоди на шляху до звільнення Батьківщини, до щастя. 

У своїх творах Юрій Мушкетик показує, що країну у війні з фашистами відстояли ціною надзвичайних страждань і жертв такі люді, як головний герой роману "Жорстоке милосердя" Іван — максималіст у ставленні до себе й до інших. Він пережив фронт, полон, зраду коханої та друга, але вистояв. У цьому романі знайшли відображення дитячі спогади Ю. Мушкетика про драматичні часи окупації. 

Ці твори про багатий духовний світ людини, її високі помисли, про мужність, породжену любов`ю до Батьківщини, до свого народу, правди, краси. 

 Мушкетик Ю, З`іж серце лева. (читати онлайн)

Історична повість Юрія Мушкетика. Віщо й погрозливо шумить праліс. Широкою мамонтовою тропою скрадливим мисливським кроком іде юнак. Це - Арт з племені Турів, якого вожді племені прирекли на вигнання за те, що він відкрив таємницю добування вогню колись дужим ворожим до Турів, а тепер вмираючим сусідам. Страшна це кара. Тисячі смертей обступають в пралісі одиноку людину. Тисячі небезпек чигають на неї. Арт сміливо йде їм назуструч, він знаходить шлях до людей до миру між ними.

Мушкетик Ю. Крапля крові. Серце і камінь.

"Крапля крові" - роман про людську долю, незбагненну плинність життя. Саме про це  розмірковує професор хірургії Прокіп Гордійович Холод після операції, яка скінчилась фатально. Помер молодий інженер, котрий працював над винаходом, над яким працює і сам Холод. Тяжким каменем падає на нього звинувачення: буцім ця смерть — його умисне діло, адже — трудилися в одній царині. Але ще тяжче Холодові від того, що це звинувачення кидає йому Олександр Кіндратович Білан. Професор Білан, з котрим його єднає давня, ще з студентських літ, дружба, з котрим ділили і хліб, і радощі та прикрощі, і навіть помисли. Їхні взаємовідносини ускладнюються ще й тим, що Холодів син Олег закоханий в Лілю Білан. Повіривши Олександрові Кіндратовичу, Лілі, відтак покривджений нею, хлопець залишає батька і йде в життя шукати своєї стежки. В романі розповідається про те, що спіткалось Олегові на путі, як перехрестилася його стежка — з батьковою, з материною.

Роман “Серце і камінь” засвідчив успішне шукання автором оригінальних, досить цікавих художніх рішень у розкритті ідеї самоцінності людини. Головний герой Федір Кущ стає інвалідом, втрачає віру в життя. Але він не зміг залишитися стороннім спостерігачем життя, яке вирувало проблемами і новизною. Процес Федорового “душевного одужання” доводить, що міра самоутвердження особистості, її удосконалення залежить від міри її соціальної активності.

Мушкетик Ю. Обвал. Повісті та оповідання.

У гостросюжетній повісті "Обвал" висвітлюються проблеми відповідальності людини перед суспільством і перед власною совістю. Зустріч з юністю, з першим коханням, мертельна загроза, подружня зрада, несподівані відкриття у власних дітях і самому собі - все це відбувається з головним героєм протягом двадцяти днів його життя.

Повість "Жовтий світ кульбаби" - твір, в якому перехрещуються долі Миколи Васильовича Гоголя та плдодовитого, уславленого тодішньою критикою, нині забутого поета і дрматурга Нестора Кукольника.

У книзі також надруковано повість з життя художників "Сльоза Офелії" та оповідання про наших сучасників: "Жарини", "Переможний крик півня", "Кладка довжиною в сорок років", "Смак борщу", "Батьківський статок", "Біля перехрестя", "Відрядження", "Черевики".

Мушкетик Ю. Останній острів.
В зеленому морі плавнів причалив до тихого острова свого пошарпаного життєвими буревіями човна іхтіолог Андрій Кузьменко, герой роману Юрія Мушкетика. Та ледве ступив на берег, як побачив, що острів струшують ті ж шторми, котрих уникнув до цих пір. І стало все на останньому прузі: і дума, і ненависть, і любов. 

Плине через Андрієве серце вічна ріка. Тяжко плине думка через пересипи і пороги до суворого й крутого берега, якому ім'я — Правда.

Мушкетик Ю. Селена.

Через Бажання повніше й глибше осмислити історію України, письменник звертається до аналізу історії стародавньої Греції і Риму. Предметом його повсякденних студій стають філософія, релігія, етика й культура – як на рівні сім’ї й держави, буття окремих людей, так і на рівні цілих народів або соціальних верств. Як наслідок з’являються філософсько-аналітичні, глибоко полемічні твори, призначення яких полягало в паралельному освітленні досвіду свого та інших народів. До таких творів належить і повість “Селена”. Головна тема цього твору - зображення епохи середньовіччя Давньої Греції – часів правління царя Діонісія; діяльності філософа Платона. Автор засуджує керування тирана Діонісія та  возвеличує прагнення Платона щодо справедливого керування державою, посилаючись на розумні закони.