БІБЛІОТЕКА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №35

11 травня

120 років від дня народження

Сальвадора Далі

(1904–1989),

іспанського та американського художника, скульптора, гравера, письменника

Цікаві факти з біографії.

Сальвадор Далі народився 11 травня 1904 року в родині нотаріуса Сальвадора Далі-і-Кусі (1872—1952) і Феліпи Доменеч (1874—1921) у містечку Фігерасі в Каталонії, на північному сході Королівства Іспанія. Він народився через дев'ять місяців після смерті свого брата, якого теж звали Сальвадор (1901—1903). Коли йому було п'ять років, батьки взяли маленького Сальвадора з собою на могилу брата і сказали, що він був його реінкарнацією. Новина, що він є копією свого брата, викликала у нього страх перед могилою брата і бажання довести свою унікальність у світі.

Талант Сальвадора до малювання з'явився у досить юному віці. Уже в чотирирічному віці він, з дивною для такої маленької дитини старанністю, намагався малювати. Першу свою картину Сальвадор Далі намалював, коли йому було шість років. Це був невеликий імпресіоністський пейзаж, намальований олійними фарбами на дерев'яній дошці. Талант генія рвався назовні. Маленький Далі цілими днями просиджував у невеличкій, спеціально призначеній для цього кімнаті, малюючи картини.

Картина «Пейзаж поблизу Фігераса» була створена Сальвадором у віці 6 років на поштовій листівці і є однією із найранішніх збережених робіт художника. Картина написана тонким шаром олійної фарби, тому можна бачити елементи оформлення поштової листівки, які проступають по краях.

Сальвадор Далі.
Пейзаж поблизу Фігераса, 1910

Перша персональна виставка картин відбулася в муніципальному театрі Фігерасі, коли Сальвадору було 14 років.

Коли Далі виповнилося 15 років, його вигнали з чернечої школи за погану поведінку. Але він зміг успішно скласти всі іспити і вступити до інституту (так в Іспанії називали школу, яка надає закінчену середню освіту). Інститут йому вдалося закінчити з чудовими оцінками у 1921 році. Потім Далі вступив у Мадридську художню академію.

Вступаючи до Академії мистецтв, Сальвадор мав скласти іспит з живопису. На все давалося 6 днів: за цей час Далі мав виконати малюнок античної моделі на весь аркуш. На третій день екзаменатор зазначив, що його малюнок занадто маленький, і через це він не зможе стати учнем Академії. Сальвадор стер малюнок і в останній день іспиту представив новий ідеальний варіант моделі, тільки він виявився ще менше ніж був перший. Попри порушення правил, журі прийняло його роботу, тому що вона була дійсно досконалою. До речі, найвідоміша картина художника «Постійність пам'яті» також невелика: 24 × 33 сантиметрів.

Сальвадор Далі. Постійність пам`яті, 1931.

У шістнадцять років він почав викладати свої думки на папері. З цього часу живопис і література стали рівноцінними частинами його творчого життя. Бере участь у студентських виступах, за що на добу потрапляє у в'язницю.

Одним зі зразків для наслідування на початку свого шляху молодий іспанець вважав свого земляка, Пабло Пікассо. Вперше приїхавши до Парижа в 1926 році, Сальвадор Далі насамперед відправився до майстерні засновника кубізму, а не в Лувр.

Пабло Пікассо і Сальвадор Далі

Пабло Пікассо. Сальвадор Далі.
Жінка у червоному кріслі, Апарат і рука,
1929 1927

Натхнення Далі знаходив не лише в роботах інших художників: відомо, наприклад, про його захоплення ідеями Зигмунда Фрейда. Свої філософські роздуми та ідеї художник передавав світу не лише через образотворче мистецтво. Далі встиг спробувати себе в кінематографі: «оживити» на кіноекрані сни героїв трилера «Заворожений» довірив відомому сюрреалісту режисер стрічки Альфред Хічкок. Ще один великий голлівудський діяч того часу, Уолт Дісней, зблизився з Далі після спільної роботи над проектом «Destino». Хоча мультфільм світ побачив лише у 2003 році, Уолт Дісней і Сальвадор Далі стали друзями.

Сальвадор Далі, Уолт Дісней і "Detstino"

"Доля" ("Detstino"), 2003 рік

У 1930 році, після того як батько Сальвадора Далі прокляв свого сина і виставив його з дому за зухвалі витівки, молодий художник купив собі рибальський будиночок в Порт-Лігат на іспанському узбережжі Коста-Брава. Сальвадор придбав його за 20 тисяч франків, отриманих авансом за картину «Старість Вільгельма Телля», яка була повністю написана роком пізніше. Згодом Далі неодноразово реконструював і розширював своє володіння, викуповуючи сусідні ділянки та будинки.

Сальвадор Далі. Старість Вільгельма Телля.

Знаковою подією в житті Сальвадора стала зустріч з Галой Елюар (Олена Іванівна Дяконова), яка на той момент була дружиною французького поета Поля Елюара. Пізніше Гала стала музою, помічницею, коханкою, а потім і дружиною Сальвадора.

Містер і місіс Далі

У 1968 році Далі купив для своєї дружини Гали замок в селі Пуболь, в якому, починаючи з 1971 року, вона жила окремо від чоловіка. Сальвадор відвідував дружину в цьому замку лише після її письмового дозволу. Після смерті Гали в 1982 році Далі змарнів: він переживав глибоку депресію, а всі його божевільні забави пішли назавжди. Він майже перестав писати картини та виходити у світ, але, всупереч цьому, його популярність продовжувала зростати.

Сальвадор Далі з дружиною Галою

Другою музою Сальвадора Далі була молода учениця художнього коледжу Аманда Лір, на співпрацю з якою художника благословила сама Гала. Протягом 8 років вони практично не розлучалися, але їх дружній союз розпався, коли Аманда вирішила вийти з тіні Далі та зайнятися своєю особистою кар'єрою. Пізніше Аманда стала протеже Девіда Боуї.

Сальвадор Далі і Аманда Лір

Найближчим другом Сальвадора Далі довгий час залишався Федеріко Гарсіа Лорка. Відносини поета і художника переживали різні періоди, від спільного перебування в рідному для Далі Фігерасі, де Лорка став головною музою художника, до розриву в 1928 році. Поет важко переживав кінець дружби: «Я поводився як непристойний віслюк з тобою — кращим, що у мене є. З кожною хвилиною я розумію це все ясніше і дуже про все шкодую».

Лорка і Далі продовжували підтримувати листування аж до розстрілу Лорки в 1936 році. Одна з медсестер, яка доглядала за Сальвадором Далі в останні дні його життя, розповіла, що єдине, що повторював знесилений художник, було: «Мій друг Лорка».

Сальвадор Далі і Федеріко Гарсія Лорка

Сальвадор Далі – автор дизайну обгортки від «Чупа-чупс». Засновник компанії Chupa Chups Енрік Бернат попросив Сальвадора додати чогось нового, оскільки зростаюча популярність льодяника вимагала пізнаваного дизайну. Художник менш ніж за годину накидав йому варіант оформлення упаковки, яка зараз відома як логотип «Чупа-чупс», щоправда, в дещо зміненому вигляді. В якості винагороди Сальвадор отримав пристойний гонорар і зажадав щодня поставляти йому коробку льодяників. З цими льодяниками він приходив на дитячий майданчик, демонстративно розпаковуючи льодяник, облизуючи його і викидаючи на землю. Процес повторювався, поки Далі не залишався їм повністю задоволений.

Арт-дилери побоюються останніх робіт Сальвадора Далі: існує думка, що під час життя художник підписував порожні полотна і чисті аркуші паперу, щоб їх могли використовувати для підробок після його смерті.

Зазвичай обкладинки усім відомого Vogue прикрашають фотографії моделей. Проте кілька разів там публікували малюнки відомого сюрреаліста. Випуски з його обкладинками вийшли в грудні 1938, квітні 1944 і грудні 1971 року.

Крім візуальних каламбурів, які були неодмінною частиною образу Далі, художник висловлював сюрреалізм і на словах, часто вибудовуючи пропозиції на незрозумілих іншим алюзіях та грі слів. Іноді він говорив комбінацією французької, іспанської, каталонської та англійської мов, яка здавалася дивною, але водночас незрозумілою грою.

Сальвадор настільки боявся коників, що це інколи доводило його до нервового зриву. У дитинстві цим нерідко користувалися його однокласники. «Якщо б я був на краю прірви й коник стрибнув мені в обличчя, я волів би кинутися в безодню, ніж винести його дотик. Цей жах так і залишився загадкою мого життя».

Візитна картка зовнішності художника – його вуса. Відростив їх Далі під впливом іспанського майстра XVII століття Дієго Веласкеса.

Далі не розраховувався у ресторанах. Коли він вечеряв з друзями, то просив оформити рахунок на себе. Платити потрібно було по чеку, та замість даних персонального рахунка Далі малював на ньому якийсь скетч. Художник був упевнений, що ніхто не стане переказувати гроші, оскільки його малюнки вважалися в сто раз ціннішими.

Сальвадор Далі помер від серцевої недостатності в 1989 році у віці 84 років. Згідно з його заповітом, в даний час забальзамоване тіло художника покоїться в склепі під куполом театру-музею Далі в місті Фігерас.

Театр-музей Сальвадора Далі. Фігерас.

У 2008 році про молодого Сальвадора зняли фільм «Відлуння минулого». Роль Далі зіграв Роберт Паттінсон. Фільм про те, що У 1922-му році до Мадриду приїздить 18-літній Сальвадор Далі. Столиця Іспанії того часу стає місцем, яке притягує найяскравіших молодих особистостей. Далі, талановитий, захоплений живописом, має намір стати великим художником. В університеті він знайомиться з уже визнаним поетом Федеріко Гарсія Лорка і з режисером Луїсом Бунюелем. Молоді люди стають лідерами іспанської творчої інтелігенції, і їх міжособистісні відносини кардинально змінюються. Фільм про молодих талановитих людей, про те, як формувались їхні особистості, про взаємодію глибинних внутрінніх світів. І про те, чого ти не зможеш забути усе життя, ким би ти не став і як би не склалось твоє життя.

Роберт Паттінсон у ролі Далі.

Епатаж Сальвадора Далі

У Сальвадора Далі, як у людини оригінальної, і домашній улюбленець був незвичайним. Далі був дуже прив'язаний до свого екзотичного друга — гігантського мурахоїда, вигулював його вуличками Парижа та навіть брав із собою на світські вечори.

Мурахоїд

Також тримав в якості домашньої тварини оцелота на ім`я Бабу.

Оцелот

Відвідуючи виставку сюрреалістичної творчості в Лондоні 1936-го, одягнувся в костюм водолаза.
Для нью-йоркського магазину «Bonwit Teller» у 1939 році Сальвадор Далі створив інсталяцію «День і ніч» з манекенами, що плавали у ваннах. Власник замінив манекени на менш кричущого вигляду, в результаті Далі влаштував у магазині погром і одна з ванн випала на вулицю, розбивши вітрину. Далі скористався цим для ефектної появи на публіці, вискочивши слідом.
У Нью-Йорку у 1934 році Сальвадор Далі прогулявся по вулиці з 2-х метровим батоном.

Сьомого грудня 1959 року в Парижі відбулася презентація овосипеда (ovocypede): пристрою, який придумав Сальвадор Далі і втілив у життя інженер Лапарра. Овосипед — це прозора куля з закріпленим всередині сидінням для однієї людини.