21 лютого Україна разом з усім світом відзначає День рідної мови. Саме в цей день 1952 року в Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту, спричинену урядовою забороною на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день став Днем полеглих за рідну мову.

У жовтні 1999 року, на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, у пам`ять про цю подію було запроваджено Міжнародний день рідної мови, який відзначають у різних країнах щорічно цього дня. Право на рідну мову - одне з з головних прав людини, тому розмаїття мов на земній кулі потребує уваги й захисту. Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половини із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення.   Це свято поширене по всій планеті, і кожен громадянин будь-якої країни ще більше відчуває свою причетність до рідного народу, народності, нації. 

Рідна мова – найбільша духовна коштовність, у якій народ стверджується, звеличує себе, передає з покоління в покоління накопичений досвід, свою культуру і життєдайні традиції. Рідна мова – незборна таїна, яка робить народ народом. Упродовж віків український народ творив, збагачував, удосконалював свою мову. Той витворений народом світ мови оточує нас від народження.

Пропонуємо вашій увазі колекцію вправ про українську мову "Мова - серце нації". Необхідно плекати, знати і любити рідну мову задля життєвої мудрості, оглядатися в мовне минуле для того, щоб сміливо крокувати в мовне майбутнє!

 Мова - серце нації!
автор Хакімова З.П.

Українська мова – одна з найдавніших мов у світі. Так cклалося, що найперші книжки серед слов`янства, надруковані кирилицею,  були українські. Перший друкар українських книжок був Святополк Фіоль. Він сам змайстрував перші друкарські машини і в 1491 році видрукував «Часословець».

З часу друку перших книг українською мовою пройде трохи більше 200 років і російський цар Петро І накладе заборону на друкування українських книг. З цього часу починається важкий, усіяний колючими тернами шлях нашої мови.

 ЕТАПИ ЗАБОРОНИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 

1720 рік	Цар Петро І видав указ про заборону в Україні друкувати книги, з церковних книг вимагалося вилучати тексти, писані українським наріччям.
1753 рік	Заборона викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1766 рік	Суворий наказ Києво-Печерській Лаврі друкувати лише ті книги, які видаються в московській друкарні, випробувані та затверджені Синодом
1769 рік	Синод розпорядився відібрати українські букварі в тих, хто їх мав.
1775 рік	Знищення Запорозької Січі
1784 рік	Наказ митрополитові Київському і Галицькому Самуїлу карати студентів та звільняти з роботи викладачів Києво-Могилянської акдемії, які використовують українську мову.
1785 рік	Катерина ІІ видає іменний указ правити Божу службу у церквах тільки російською мовою. Винаходом Катерини ІІ була проведена кампанія  перейменування поселень:   с. Микитине, колишній Микитин Ріг (де у 1638-1658 рр була Січ) стало Нікополем;    Матвіївка – Павлоградом:    Новоселиця – Новомосковськом.
1863 рік	Міністр внутрішніх справ П. Валуєв видав циркуляр про заборону друкувати книжки українською мовою.
У 1865 році вийшло лише дві українських книжки, 1866 року – жодної, 1867 року – три, 1868 – дві,  1869 – одна.

На території України-Руси склалася така ситуація: книги друкували церковнослов`янською мовою, а народ говорив живою співучою розмовною. Серед тих, хто першим став писати живою розмовною мовою, був Іван Котляревський. Зачарування мовою, її красою, силою та величчю знаходимо в рядках геніальних  українських письменників. Особливо почесне місце належить Тарасові Григоровичу Шевченку, який обробив, відшліфував і показав світові дорогоцінне каміння – мову простого українського народу. Його послідовники – Леся Українка, Іван Франко, Маркіян Шашкевич – любили, шанували українську мову, сприяли її процвітанню.

У 1991 році Україна стала незалежною державою. Ми отримали у спадок сучасну українську літературну мову – багату, розвинену, гнучку. Нею можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у самобутніх  думах та  казках, у творах письменників, у неповторній живій розмовній мові. Мова – велике багатство, яке треба усім нам берегти і примножувати, вчитися дбайливого ставлення до мовних скарбів, вчитися майстерного володіння мовою.

Цікаві факти про українську мову